Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Червинської М.Є., Гулька Б.І., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Аптеки Доктор МОМ", про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради та свідоцтва про право власності за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 2 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 2 березня 2011 року,

У грудні 2009 року перший заступник прокурора міста Запоріжжя звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Посилався на те, що 4 березня 2004 року відповідачем було прийнято рішення № 61/12 "Про оформлення права комунальної власності на об’єкти нерухомості". У додатку до цього рішення визначено перелік об’єктів нерухомості, на які оформлюється право комунальної власності. До вказаного переліку включено приміщення (літера А-5) підвалу НОМЕР_2, загальною площею 199,4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2. На підставі вказаного рішення 29 березня 2004 року відповідачем оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 – нежитлове приміщення (літера А-5) підвалу НОМЕР_2, загальною площею 199,4 кв.м., за вказаною адресою. Право власності на зазначене приміщення зареєстроване за ТОВ "Аптеки Доктор МОМ". Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи встановлено, що в приміщенні підвалу НОМЕР_2 (літ. А-5), відповідно до первинної інвентаризації перебували сараї, а також проходять комунікації. ОСОБА_4 який є власником квартири НОМЕР_3, та ОСОБА_5, яка є власником квартири АДРЕСА_1, є співвласниками підвального приміщення, яке було включено рішенням виконкому Запорізької міської ради від 4 березня 2004 року № 61/12 до переліку об’єктів нерухомості, на які оформлюється право комунальної власності. Просив визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Запорізької міської ради від 4 березня 2004 року № 61/12 у частині додатку до рішення, яким включено приміщення (літ. А-5) підвалу НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2, визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане 29 березня 2004 року виконкомом Запорізької міської ради на нежитлове приміщення НОМЕР_2 підвалу (літ. А-5) АДРЕСА_2

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 2 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 2 березня 2011 року, в задоволенні позову першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах ОСОБА_4 та її інтересах, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

На підставі ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 2 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 2 березня

2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.