Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Сумської області від 21 липня 2011 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. 14 листопада 2008 року ОСОБА_5, який мешкає у квартирі № 14 поверхом вище, залив її квартиру водою, внаслідок чого їй спричинені збитки та завдана моральна шкода. У зв’язку із цим на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь 13 277 грн. для відшкодування майнової шкоди, 10 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди та 18 тис. грн. для відшкодування витрат на придбання ліків.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 травня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 21 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто 7 435 грн. для відшкодування майнової шкоди та 1 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України), скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянув скаргу ОСОБА_5 за його відсутності безпідставні, оскільки суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України дав оцінку поважності причин неявки до суду.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 21 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.