Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
|
Головуючого:
|
Сімоненко В.М.,
|
|
суддів:
|
Амеліна В.І., Гончара В.П., Нагорняка В.А., Ступак О.В.,
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Хартрансавто", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Хартрансавто" про розірвання договору поруки за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 січня 2011 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з зазначеним позовом, в якому просило стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_6 та ТОВ "Хартрансавто" заборгованість за кредитним договором.
Посилалось на те, що 23 травня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Хартрансавто" на строк до 20 травня 2011 року укладено кредитний договір зі сплатою 20% річних за користування кредитом, а 25 травня 2009 року укладено додаткову угоду. На забезпечення виконання зобов’язання між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 було укладено договір поруки. Оскільки боржник не виконує умови кредитного договору, просило стягнути заборгованість у солідарному порядку з боржника та поручителя.
У листопаді 2010 року ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив розірвати договір поруки у зв’язку з істотним порушенням банком умов договору, а саме збільшення без згоди поручителя відсоткової ставки по кредитному договору.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 січня
2011 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 відмовлено. Провадження у справі за позовом до ТОВ "Хартрансавто" закрито, зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено та договір поруки розірвано.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 квітня
2011 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Хартрансавто", ОСОБА_7 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 про розірвання договору поруки відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень в частині відмови в позові банку та ухвалення у цій частині рішення про задоволення позову. В решті просить рішення залишити без змін.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Хартрансавто" в особі його директора ОСОБА_7 укладено кредитний договір на суму 1069880 грн. на строк до 20 травня
2011 року (а.с. 11).
На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 23 травня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Хартрансавто"
23 травня 2008 року між банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки (а.с.20).
ТОВ "Хартрансавто" допустив заборгованість з виконання зобов’язання, тому банк звернувся до ОСОБА_7 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором як до особи, яка представляла інтереси ТОВ "Хартрансавто" (а.с.23), так і до особи, яка поручилась за виконання зобов’язання (а.с.27).
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 грудня
2010 року за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" звернуто стягнення на заставлене майно ТОВ "Хартрансавто" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 травня 2008 року (а.с.146).
Відмовляючи в позові банку та закриваючи справу щодо
ТОВ "Хартранавто", суд першої інстанції виходив з того, що вимоги банку щодо стягнення заборгованості по кредитному договору задоволені рішенням господарського суду Харківської області від 22 грудня 2010 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Відмовляючи у задоволенні позову до ТОВ "Хартрансавто", апеляційний суд виходив з того, що рішенням господарського суду Харківської області від 22 грудня 2010 року за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" звернуто стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 травня 2008 року, тобто кредитні зобов’язання є припиненими внаслідок їх виконання шляхом звернення стягнення на майно, отже одночасне звернення стягнення на майно та стягнення заборгованості за цим же кредитним договором на підставі рішення суду є подвійним стягненням.
Апеляційний суд, відмовляючи в позові до ОСОБА_7, зазначив, що відбулась зміна умов кредитного договору, внаслідок якого збільшився обсяг відповідальності поручителя, ОСОБА_7 як поручитель на це згоди не давав, отже договір поруки є припиненим, а тому вимога до ОСОБА_7 як до поручителя про стягнення заборгованості у солідарному порядку задоволенню не підлягає, договір поруки вважається припиненим на підставі положень ч.1 ст. 559 ЦК України та додаткового визнання недійсним не вимагає. В цій частині рішення суду не оскаржується.
Проте такі висновки зроблені з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 599 ЦК України будь-яке зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належне виконання зобов’язання передбачає, що боржник у встановлений строк, у певному місці вчиняє дії, визначені договором або законом, спрямовані на погашення, в даному випадку, боргу.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, або відсутність даних про виконання такого рішення не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання боргу за кредитним договором.
Таким чином, суд при розгляді справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, виявивши, що іншим рішенням суду звернено стягнення на заставлене майно, повинен встановити, чи вчинені боржником дії, спрямовані на виконання рішення про звернення стягнення на заставлене майно та на погашення заборгованості за кредитним договором, чи виконано це рішення та в якому обсязі, та в залежності від цього вирішити питання, чи є підстави для припинення зобов’язання за кредитним договором у зв’язку з його виконанням.
Зазначені обставинами судами в порушення вимог ст. 214 ЦПК України не встановлено, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень з направленням на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 січня 2011 року в частині закриття провадження та рішення апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2011 року про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості скасувати.
Справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Хартрансавто", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Сімоненко
Судді В.І. Амелін
В.П. Гончар
В.А. Нагорняк
О.В. Ступак