Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І. Дербенцевої Т.П.,

Гончара В.П., Олійник А.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом п ублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", третя особа - ОСОБА_5, про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року,

У вересні 2010 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до суду. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 3 червня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно якого останньому надано кредит в розмірі 14 792, 08 доларів США в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідач умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно розрахунку позивача становить 128 899, 79 грн.

Крім того, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед Банком 3 червня 2008 року з ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно якого останній прийняв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору ОСОБА_4

Посилаючись на викладене, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Не погоджуючись із вимогами Банку, ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання кредитного договору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 3 червня 2008 року між ним та Банком укладено кредитний договір, відповідно якого Банк надав кредит у сумі 14 792, 08 доларів США строком до 3 червня 2015 року під 12,5 % річних.

Через 6 місяців - 5 грудня 2008 року Банк повідомив позивача про зміну в односторонньому порядку відсоткової ставки за договором з 12,5 % до 17,5 %.

В той же час Банк листом від 5 грудня 2008 року висунув умову про те, що у разі відмови від підвищення процентної ставки, він повинен не пізніше 19 грудня 2009 року повернути Банку усю взяту суму кредиту, сплатити проценти та можливі штрафи у повному обсязі. За таких умов ОСОБА_4 був вимушений підписати угоду про збільшення процентної ставки.

Посилаючись на викладене, а також на ту обставину, що при достроковому стягнені всієї суми кредиту та відсотків договір є фактично вичерпаним, позивач просив суд кредитний договір розірвати з моменту ухвалення судом рішення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за договором кредиту в розмірі 116 247 грн. 87 коп., вирішено питання щодо судових витрат. Зустрічний позов задоволено. Кредитний договір № 21/47 - 08 від 3 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" розірвано з моменту ухвалення судом рішення.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення вимог до ОСОБА_5 та постановити в цій частині нове рішення, яким у позові до нього відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи первісний позов Банку та стягуючи солідарно з божника та поручителя суму боргу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що боржник не виконує взяті на себе перед банком зобов`язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитом. Поручитель має відповідати за виконання зобов`язання солідарно із боржником, оскільки Банк повідомив його про підвищення відсоткової ставки.

Такі висновки суду ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону.

Судами встановлено, що 3 червня 2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно якого останньому надано кредит в розмірі 14 792, 08 доларів США в порядку та на умовах, визначених договором. Плата за користування кредитними коштами встановлена у розмірі 12,5 % річних.

Того ж дня між Банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель прийняв на себе зобов`язання нести солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору поруки, поручитель погодився з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміни суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісії та інших плат згідно з кредитним договором, забезпеченого цією порукою зобов'язання (в тому числі новація зобов'язання) за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

19 грудня 2008 року між сторонами укладено додатковий договір, за умовами якого сторони домовились укласти п. 1.3 кредитного договору в наступній редакції: за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 17,5% річних".

Станом на вересень 2009 року боржник припинив виконувати зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності та якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Судами зроблено обгрунтований висновок про те, що Банком своєчасно направлявся ОСОБА_5 лист із повідомленням про збільшення відсоткової ставки.

За пунктом 1.3 Договору поруки поручитель погодився з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміни суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісії та інших плат згідно з Кредитним договором, забезпеченим цією порукою), зобов'язання (в тому числі новація зобов'язання) за Кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Оскільки зобов`язання за договором не виконані, суди підставно стягнули солідарно із боржника та поручителя заборгованість за кредитним договором.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами при розгляді справи дотримано вимоги закону, всебічно, повно й об’єктивно з’ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.