Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Макарчука М.А.

Суддів: Мазур Л.М. Матвєєвої О.А.

Маляренка А.В. Юровської Г.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства "АБС-УКР", третя особа дворовий авто кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Покровський" про стягнення коштів та позовами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до закритого акціонерного товариства "АБС-УКР", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор", третя особа дворовий автокооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Покровський" про зобов’язання вчинити дії та визнання прав,

за касаційними скаргами ОСОБА_14 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_13 ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2011 року,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "АБС-УКР", в якому з урахуванням уточнень просив стягнути на його користь у якості компенсації за ненадане машино-місце 240000 гривень 00 копійок. В ході розгляду справи до участі в розгляді справи в якості третьої особи був залучений дворовий автокооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Покровський".

ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 звернулися до суду із самостійними позовними заявами про зобов’язання відповідачів виконати підпункт 5.6 пункту 5 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 2 липня 2004 року №1187 (ra1187017-04) "Про надання дозволу ЗАТ "АБС-УКР" на реконструкцію та забудову території, обмеженою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в Шевченківському районі м. Києва" та п.5.5 рішення Київської міської ради від 28.12.2004 року №1088/2498 (ra1088023-04) "Про передачу земельних ділянок Закритого акціонерного товариства "АБС-УКР" для будівництва житлового комплексу з вбудовано - прибудинковими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом в кварталі, обмеженому АДРЕСА_1 та Миколи АДРЕСА_2…" в частині забезпечення позивачів машино-місцями в критому паркінгу, та про визнання за ним права власності на машино-місця.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року у позові ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задоволені частково.

Зобов’язано Закрите акціонерне товариство "АБС-УКР" та товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" виконати підпункт 5.6 пункту 5 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 2 липня 2004 року №1187 (ra1187017-04) "Про надання дозволу ЗАТ "АБС-УКР" на реконструкцію та забудову території, обмеженою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в Шевченківському районі м. Києва" та п.5.5 рішення Київської міської ради від 28.12.2004 року №1088/2498 (ra1088023-04) "Про передачу земельних ділянок Закритого акціонерного товариства "АБС-УКР" для будівництва житлового комплексу з вбудовано - прибудинковими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом в кварталі, обмеженому АДРЕСА_1 та Миколи АДРЕСА_2…" в частині забезпечення позивачів машино-місцями в критому паркінгу, а саме зобов’язано ЗАТ "АБС-УКР" надати позивачам машино-місця в критому паркінгу на території, обмеженій АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 шляхом надання машино-місць безкоштовно у власність безпосередньо після здачі об’єкта в експлуатацію.

Визнано за позивачами майнове право на машино-місця, яке запроектоване та будується в житлово-офісному торговому комплексі, що розташований на території обмеженій АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

Зобов’язано ТОВ "Виробничий вектор" включити позивачів до переліку осіб, яким забудовник у подальшому зобов’язаний передати у власність закріплені машино-місця, майнові права на які визнано за ними.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2011 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року частково скасовано та увалено нове рішення.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 залишено без змін.

В частині позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ЗАТ "АБС-УКР", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор", третя особа дворовий автокооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Покровський" про зобов’язання вчинити дії та визнання прав скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_14 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_13 ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 просить рішення апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2011 року скасувати, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2011 року скасувати, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ОСОБА_14 в інтересах та за довіреністю інших позивачів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України п раво власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Місцевим судом встановлено, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 2 липня 2004 року №1187 (ra1187017-04) ЗАТ "АБС-УКР" надано дозвіл на реконструкцію та забудову території, обмеженою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Відповідно до пункту 5.6 розпорядження ЗАТ "АБС-УКР" зобов’язаний забезпечити членів автокооперативу по АДРЕСА_3 машино-місцями в критому паркінгу на території, обмеженій обмеженому АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Рішення Київської міської ради від 28.12.2004 року №1088/2498 (ra1088023-04) земельна ділянка загальною площею 2,38 га передана ЗАТ "АБС-УКР" в довгострокову оренду на 25 років для будівництва житлового комплексу з вбудовано - прибудинковими приміщеннями соціального призначення та підземним паркінгом в кварталі, обмеженому АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Відповідно до пункту 5.5 зазначеного рішення "АБС-УКР" зобов’язаний вирішити майново-правові питання з урахуванням умов, викладених у розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 2 липня 2004 року №1187 (ra1187017-04) .

Судом також встановлено, що позивачі є членами автокоопертиву по вул. АДРЕСА_2 24 і з цих підстав мають право на отримання машино-місць безкоштовно у власність безпосередньо після здачі об’єкта в експлуатацію на умовах, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 2 липня 2004 року №1187 (ra1187017-04) та рішенням Київської міської ради від 28.12.2004 року №1088/2498 (ra1088023-04) .

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, апеляційний суд не керувався розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 2 липня 2004 року №1187 (ra1187017-04) та рішенням Київської міської ради від 28.12.2004 року №1088/2498 (ra1088023-04) в частині вирішення питань про компенсацію власникам майна втрати їх власності та приписами ст. 321 ЦК України, а вдався до безпідставного тлумачення слова "забезпечення", яке використано в розпорядженні КМДА у порівнянні з його використанням в законодавчих та нормативних актах і зробив взаємовиключні висновки як про наявність у позивачів права на отримання машино-місця так і про не доведення права на отримання машино-місця в критому паркінгу безкоштовно у власність і при цьому не з’ясовував обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України є предметом доказування у цьому спорі, а саме: чи є позивачі власниками нерухомого майна, яке підлягало знесенню у зв’язку із вилученням земельної ділянки та наданню її відповідачу під забудову, та якого саме, чи було це майно зареєстровано в установленому порядку та інші обставини, з якими закон пов’язує виникнення у відповідача обов’язків перед позивачами.

З цих підстав рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Не може бути залишено і в силі рішення місцевого суду.

Так відмовляючи ОСОБА_3 у вимогах про стягнення грошової вартості машино-місця та задовольняючи позовні вимоги інших позивачів про зобов’язання відповідачів надати машино-місця позивачам у власність, місцевий суд виходив лише із факту їх членства у кооперативі.

Між тим відповідно до ст. 321 ЦК України право на за попереднє та повне відшкодування їх вартості втраченого майна мають його власники. Таким чином місцевий суд мав з ’ ясувати власниками яких гаражів у кооперативі є позивачі та яка їх вартість, якими доказами підтверджуються ці обставини.

З’ясування цих обставин мають істотне значення для правильного вирішення справи і цю неповноту можна усунути лише при новому розгляду справу місцевому суді.

З огляду на встановлені обставини рішення місцевого та апеляційного судів підлягає скасуванню з підстав, встановлених ст. 338 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_14 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_13 ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.