Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Південної митниці про витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою Південної митниці на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2011 року,

У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду в порядку ст.ст. 3, 61, 64, 118, 119, 120, 122 ЦПК України і ст.ст. 1212, 1213 ЦК України з позовом до Південної митниці про витребування майна з чужого незаконного володіння. У березні 2010 року позивач змінив вимоги й просив на підставі ст.ст. 1167, 1173, 1212, 1213 ЦК України витребувати у відповідача належний йому товар. Заявлені вимоги мотивував тим, що 19 травня 2008 року відповідач вилучив належні йому товари (запасні частини до легкових автомобілів), закупівельна вартість яких становить 2 940 гривень, про що свідчить протокол про порушення митних правил № 00433/50004/08 від 19 травня 2008 року. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2008 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 340 Митного кодексу України з поверненням йому вилучених товарів.

Оскільки Південна митниця протиправно відмовила у поверненні вилученого товару та незаконно продовжує його зберігати без належних правових підстав, просив задовольнити позов.

рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2011 року, позов задоволено. Зобов’язано Південну митницю повернути ОСОБА_6 вантаж, вказаний в протоколі про порушення митних правил № 00433/50004/08 від 19 травня 2008 року. Стягнуто з Південної митниці на користь ОСОБА_6 182 гривні судових витрат.

У касаційній скарзі Південна митниця порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження у справі, мотивуючи свої вимоги порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в зв’язку з порушенням митих правил ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, сплатив його, однак митний орган безпідставно відмовився повертати вилучений вантаж, який суд зобов’язав повернути власнику.

Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна.

Судом установлено, що 17 травня 2008 року під час здійснення митного огляду вантажу, що належить ОСОБА_6, працівниками Південної митниці були виявлені порушення оформлення вантажної митної декларації на ввезені запасні частини до легкових автомобілів і 19 травня 2008 року відносно ОСОБА_6 складено протокол про порушення митних правил № 00433/50004/08 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України (далі – МК України) (а.с. 9,11-13).

Вилучений у ОСОБА_6 вантаж був розміщений на складі № 1 Морського торговельного вокзалу.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2008 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень і 25 липня 2008 року сплатив указаний штраф. Крім того, в указаній постанові суд зобов’язав повернути вилучений товар особі, відповідальній за митне оформлення (а.с. 10, 148).

7 серпня 2008 року ОСОБА_6 звернувся до Південної митниці з заявою про повернення належного йому товару згідно з описом у протоколі № 00433/50004/08 про порушення митних правил від 19 травня 2008 року. Не зважаючи на це, митний орган товар не повернув, посилаючись на те, що відповідно до ст. 171 МК України товари, які зберігаються на складах митного органу під митним контролем, можуть бути видані лише після проведення митного оформлення. Разом із тим, ОСОБА_6 з метою митного оформлення вантажу, вилученого згідно з протоколом № 00433/50004/08, до митниці не звертався і відповідні документи не надав, а також не відшкодував витрат, пов’язаних із зберіганням товарів на складах митних органів.

Згідно з правилами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно в натурі або відшкодувати його вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 МК України видача зі складу митного органу товарів їх власникам або уповноваженим особам здійснюється лише після їх митного оформлення та внесення плати відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3.1. Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29 липня 2008 року № 821 (z0760-08) , плата за зберігання товарів і транспортних засобів, вилучених за справою про порушення митних правил, на складах митних органів справляється, якщо згідно із судовим рішенням порушника визнано винним, а вилучені за справою товари та транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Як убачається з матеріалів справи, питання про повернення ОСОБА_6 вилученого товару вирішено судовим рішенням – постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2008 року. ОСОБА_6 є правопорушником, щодо якого застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а не потерпілим в розумінні ст. 1212 ЦК України. У свою чергу митний орган, який діяв у межах наданих йому повноважень, правильно вилучив і передав на зберігання оформлений із порушенням митних правил товар.

За правилами п. 17 ст. 1 МК України митний орган є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в області митної справи.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України (2747-15) ) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, встановивши що належний позивачеві товар був правомірно вилучений митним органом, суд безпідставно задовольнив пред’явлені вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 1212 ЦК України, яка не поширюється на дані правовідносини.

Вказані порушення норм матеріального і процесуального права залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, який не виконав вимог ст.ст. 303, 309 ЦПК України і залишив рішення суду без змін..

За таких обставин постановлені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Південної митниці задовольнити частково.

рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2011 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Південної митниці про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.