Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (далі - ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд") до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії за касаційною скаргою дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2011 року,

У січні 2010 року ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що будинок № 16 по вулиці Крейсера Аврори в м. Києві знаходиться на його балансі, мешканцям якого надаються послуги по утриманню будинку. ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у кімнаті АДРЕСА_1 Однак надані підприємством послуги за період з 1 жовтня 2008 року по 1 березня 2010 року ними не оплачено. У зв’язку із цим позивач на підставі ст. 68 ЖК України, ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за надані послуги у сумі 2 701 грн. 08 коп.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 пред’явили зустрічний позов, мотивуючи вимоги, тим, що ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" нараховує їм квартирну плату та плату за комунальні послуги на підставі нормативно-правових актів, які не пройшли державну реєстрацію і не внесенні до державного реєстру, що суперечить Указу Президента України № 493 від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) та постанові Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (731-92-п) , а тому вони не є чинними. У зв’язку із цим ОСОБА_3, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати дії ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" щодо нарахування квартирної оплати та плати за комунальні послуги за період з 1 лютого 2007 року по 6 липня 2010 року за кімнату № 6 квартири № 16 по вулиці Крейсера Аврори в м. Києві незаконними; зобов’язати відповідача здійснити помісячно перерахунок квартирної оплати та плати за комунальні послуги за вищевказаний період на підставі чинного законодавства, а також надати позивачам один примірник такого перерахунку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2011 року, у задоволенні позову ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено: визнано незаконними дії ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" по нарахуванню квартирної оплати та плати за комунальні послуги, за період часу з 1 лютого 2007 року по 6 липня 2010 року, за кімнату АДРЕСА_1 зобов’язано ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" здійснити перерахунок квартирної оплати та плати за комунальні послуги за вищевказаною адресою та надати ОСОБА_3, ОСОБА_4 один примірник помісячного такого перерахунку.

У касаційній скарзі ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, суди виходили з того, що позивач згідно ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не може набувати цивільних прав і обов’язків (є недієздатним) щодо подачі позову до особи, яка не відмовляється оплачувати рахунки, але систематично, своєчасно, сплачує житлово-комунальні послуги, що підтверджується наданими суду квитанціями. Тоді як надані розрахунки заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги за період з 1 жовтня 2008 року по 1 грудня 2009 року, з 1 жовтня 2010 року по 1 лютого 2010 року, з 1 жовтня 2008 року по 1 березня 2010 року складені у порушення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому, є неналежними доказами. Нарахування по квартирній платі та за комунальні послуги, відповідно до яких виник борг, проводилось згідно нормативно-правових актів, які не подавались на державну реєстрацію і не зареєстровані відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) , відтак, є нечинними, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007 року у справі № 2а-166/07.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Так, при розгляді справи судами не взято до уваги, що з моменту введення в дію розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за якими здійснювалось нарахування плати за житлово-комунальні послуги, до моменту їх скасування, нормативно-правові акти були чинними та підлягали застосуванню всіма суб’єктами господарювання.

Крім того, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19 травня 2000 року (ra0748017-00) , на підставі якого проводилось нарахування квартплати до 1 червня 2009 року, зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції 19 травня 2000 року за № 54/246 (а.с. 172).

Судами, у порушення вимог ст. 214 ЦПК України, не визначені нормативно-правові акти, на підставі яких ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" зобов’язано здійснювати перерахунок квартирної плати та плати за комунальні послуги за період з 1 лютого 2007 року по 6 липня 2010 року.

З 1 липня 2010 року тарифи на квартирну плату та комунальні послуги у м. Києві нараховуються відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 392 від 31 травня 2010 року (ra0392017-10) "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, у порушення ст. 315 ЦПК України, не взяв до уваги, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007 року у справі № 2а-166/07, на якій ґрунтується це рішення, на даний час скасована.

Таким чином, рішення судів не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.