Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, встановлення порядку користування житловим будинком, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2011 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила вселити її в будинок АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_4 не чинити їй перешкод у користуванні вказаним житловим приміщенням та встановити порядок користування ним наступним чином: виділити в користування ОСОБА_3 житлову кімнату № 1-4 на плані технічного паспорта площею 18,1 кв.м., виділити в користування відповідачці житлові кімнати №1- 3 на плані технічного паспорта площею 7,7 кв.м. та №1-5 на плані технічного паспорта площею 5,6 кв.м.; у спільному користуванні залишити сіни № 1-9 площею 4,1 кв.м. кухню №1-2 на плані технічного паспорта площею 10,6 кв.м, веранду № 1-8 на плані технічного паспорта площею 10,4 кв.м, ванну кімнату № 1 - 6 на плані технічного паспорта площею 3,0 кв.м., коридор № 1 -1 на плані технічного паспорту площею 4,1 кв.м., котельню №1-7 на плані технічного паспорта 2,3 кв.м.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що з 15.11.1998 року проживала разом з ОСОБА_5 однією сім'єю в будинку №13 за вказаною вище адресою, який належав останньому на праві приватної власності на підставі рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 15.04.2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. За життя, а саме 14 жовтня 2008 року, він склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №2317. За його умовами, спадкодавець все своє майно заповів своїй доньці - відповідачці по справі ОСОБА_4 та поклав на неї обов'язок надати ОСОБА_3 право довічного проживання в спірному будинку. Однак, після смерті ОСОБА_5, відповідачка разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 чинять їй перешкоди у проживанні в будинку, створюючи неможливі умови для проживання, змінили у вхідних дверях замки, ключі від яких їй не дали. Враховуючи наведене, просила задовольнити позов.

рішенням Ленінського районного суду від 21 червня 2011 року позов задоволено частково. ОСОБА_3 вселено в житловий будинок АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити позивачці перешкод у користуванні житловим приміщенням за вказаною вище адресою. Виділено у користування ОСОБА_3 житлову кімнату 1-4 площею 18,1 кв. м., згідно технічного паспорту, виданого ОКП " Кіровоградським ООБТІ " 08.11.2010 року. Допоміжні приміщення сіни 1-9 площею 4,1 кв.м., кухню 1-2 площею 10,6 кв. м., веранду 1-8 площею 10,4 кв.м., ванну кімнату 1-6 площею 3,0 кв. м., коридор 1-1 площею 4,1 кв.м., котельню 1-7 площею 2,3 кв.м. залишено у загальному користуванні сторін. В решті позову відмовлено.

рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині вселення ОСОБА_3 в спірний будинок та щодо зобов’язання відповідачки не чинити позивачці перешкод у його користуванні скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В частині встановлення порядку користування зазначеним житлом рішення місцевого суду змінено, виділено ОСОБА_3 житлову кімнату 1-5 площею 5,6 кв.м, замість кімнати 1-4 площею 18,1 кв.м.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення Ленінського районного суду від 21 червня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_3 в частині вселення до будинку АДРЕСА_1 та зобов"язуючи відповідачку не чинити позивачці перешкод у користуванні ним, суд першої інстанції виходив із того, що право на довічне проживання у спірному будинку остання набула на підставі заповіту від 14 жовтня 2008 року, залишеного після смерті колишнім його власником ОСОБА_5

Скасовуючи в цій частині рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачці у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що позивачка не довела факту вчинення перешкод їй у користуванні житлом з боку ОСОБА_4

Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Так, судом установлено, що 14 жовтня 2008 року ОСОБА_5 склав заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №2317, згідно з яким все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_4, при цьому поклавши на неї обов'язок надати право довічного проживання в будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, ОСОБА_3.

Разом з тим, матеріали справи, зокрема, постанова Ленінського РВ УМВС України в Кіровоградській області за №4548 та №6207 про відмову в порушенні кримінальної справи, свідчить про те, що відповідачка, отримавши у спадок від свого батька спірне майно, умови заповіту не виконує, зі своїм чоловіком ОСОБА_7 чинить ОСОБА_3 перешкоди у користуванні ним.

Таким чином, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін у справі суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині.

Проте, задовольняючи вимоги про встановлення порядку користування між власником будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд безпідставно застосував норми житлового законодавства до даних правовідносин, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги з приводу того, що апеляційним судом допущена помилка при постановленні судового рішення, зокрема, неправильно зазначено ім’я та по батькові відповідачки, не заслуговують на увагу, оскільки даний недолік може бути виправлений у порядку ст. 219 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 341, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2011 скасувати.

рішення Ленінського районного суду від 21 червня 2011 року в частині встановлення порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.