6-39968св11 Про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення - 21.12.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2011 року,

У квітні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення, мотивуючи його тим, що 1 червня 2006 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1. Згідно договору відповідач взяв в оренду вказане приміщення та зобов’язався сплачувати йому 4 000 грн. орендної плати щомісячно. Під час дії договору відповідач допустив прострочення орендних платежів, чим порушив умови зазначеного договору. Оскільки після закінчення договору оренди, відповідач ще три місяці продовжував користуватися орендованим приміщення, але орендну плату за період з 1 червня 2009 року по 21 грудня 2009 року та за продовження дії договору до 20 березня 2010 року вносити відмовився, то позивач, збільшивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_5 56 429 грн. 31 коп. орендної плати, з урахуванням штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2010 року позовну заяву ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 56 429 грн. 31 коп. заборгованості за договором оренди.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2011 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 12 804 грн. заборгованості за договором оренди від 12 червня 2009 року за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням індексу інфляції, 10 320 грн. штрафу та 1 159 грн. 23 коп. пені за несвоєчасну оплату оренди за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, 169 грн. 65 коп. – 3 % річних за період прострочення з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, 66 грн. 47 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 115 грн. 50 коп. заборгованості за телекомунікаційні послуги, а також судові витрати: 246 грн. 34 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 500 грн. витрат на правову допомогу і 300 грн. оплати послуг аудитора.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову просив відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно вимог ст. ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Плата за користування майном, розмір якої встановлюється договором, вноситься щомісячно.

Крім цього, відповідно до положень ст. ст. 526, 611, 623, 625 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник, який порушив виконання зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушення зобов’язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно п. 7 укладеного сторонами договору оренди від 12 червня 2009 року орендна плата нараховується в сумі 4000 грн. за місяць. За несвоєчасну оплату оренди орендодавцем стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу 0,5 % від вартості оренди за кожний день прострочення.

Проте з висновком апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 в частині стягнення пені і штрафу за порушення умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати погодитися не можна.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 1 червня 2009 року між підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір оренди нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 з орендною платою у розмірі 4 000 грн. в місяць строком до 31 грудня 2009 року. Під час дії договору відповідач допустив прострочення орендних платежів.

Згідно з вказаним договором оренди від 1 червня 2009 року у разі несвоєчасної оплати оренди орендодавцем стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу 0,5 % від вартості оренди за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Договором оренди передбачено відповідальність за порушення зобов’язання, а саме: пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд апеляційної інстанції на зазначені положення закону не звернув уваги та не обговорив можливість одночасного застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення пені та штрафу повинно бути скасовано, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен врахувати викладене й вирішити спір відповідно до вимог закону.

В іншій частині рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Судом апеляційної інстанції враховано умови договору оренди, положення ст. ст. 759, 762, 526, 611, 623, 625 ЦК України та правомірно задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення пені та штрафу скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.