Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на квартиру,

ОСОБА_4 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на квартиру.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений 19 травня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1185, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_5.

В порядку розподілу спільного майна подружжя виділено у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, вартістю 1020000 гривень.

У власність ОСОБА_2 виділено гаражний бокс НОМЕР_2, що знаходиться за адресою – м. Київ, вул. Сирецька, 39 (територія ГБК "Вимпел"), вартістю 75750 гривень, автомобіль "Шкода Октавія", 2005 року випуску,

д.н. НОМЕР_1, вартістю 105000 грн., холодильник "BOSHC", вартістю 3722 грн., музичний центр "Panasonic", вартістю 554 грн., пральну машину "ARISTON", вартістю 2685 грн., пилосмог "PHILIPS", вартістю 1161,80 грн., відеокамеру "Panasonic", вартістю 3677 грн., будинок за адресою – АДРЕСА_2, вартістю 2020000 грн., а всього на суму 2212349 грн. 80 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію її частки у спільному майні подружжя в сумі 1192349 грн. 80 коп.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року змінено рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року шляхом викладення резолютивної частини рішення у наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину вартості недобудованого будинку за адресою: АДРЕСА_2

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 посвідчений 19 травня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1185, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_5.

В порядку розподілу спільного майна подружжя виділити у власність та визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 1020000 грн.

У власність ОСОБА_2 виділити та визнати за ним право власності на гаражний бокс НОМЕР_2, що знаходиться за адресою – м. Київ, вул. Сирецька, 39 (територія ГБК "Вимпел"), вартістю 75750 гривень, автомобіль "Шкода Октавія", 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1, вартістю 105000 грн., холодильник "BOSHC", вартістю 3722 грн., музичний центр "Panasonic", вартістю 554 грн., пральну машину "ARISTON", вартістю 2685 грн., відеокамеру "Panasonic", вартістю 3677 грн., пилосос "PHILIPS", вартістю 1161,80 грн., будинок за адресою – АДРЕСА_2, вартістю 2020000 грн., а всього на суму 2212549 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 574740,46 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У листопаді 2011 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року.

Клопотання підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження, вказані заявником, є поважними.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Поновити ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року.

Відмовити ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на квартиру.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.