6-26774св11 Про звернення стягнення на предмет іпотеки - 21.12.2011 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційними скаргами публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 9 червня 2011 року,-

У березні 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року, а саме п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту від 12 вересня 2008 року в сумі 98 218,46 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26 січня 2011 року складала 779 736,71 грн., з яких кредит – 67 491,19 дол. США, що становить 535 799,06 грн., несплачені відсотки за користування кредитом – 25 792 дол. США, що складає 204 758,56 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 1 709,39 дол. США, що становить 13 570,51 грн., пеня за

несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом – 3 225,75 дол. США, що становить 25 608,58 грн.

Позивач також просив встановити спосіб реалізації зазначеного нерухомого майна, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності, проведеною відповідно до законодавства.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що позичальник в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України не здійснює платежі в рахунок погашення кредиту за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_5 12 вересня 2008 року, та нарахованих по ньому відсотках, чим порушує прийняті на себе договірні зобов’язання і вказує, що станом на 26 січня 2011 року заборгованість по кредитному договору становить 98 218,46 дол. США, що еквівалентно 779 736,71 грн.

Також позивач вказував на те, що відповідно до ст. ст. 7, 35 Закону України "Про іпотеку" ПАТ "УкрСиббанк" отримав право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позичальник свої зобов’язання по кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування ним не виконує.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року на п'ятикімнатну квартиру № 174, загальною площею 119,2 кв.м., житловою площею 68,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту від 12 вересня 2008 року в сумі 98 218,46 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26 січня 2011 року становить 779 736,71 грн., встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – п'ятикімнатну квартиру № 174, загальною площею 119,2 кв.м., житловою площею 68,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) . Вирішено питання про судові витрати. Припинено стягнення за виконавчим листом № 2-3186/09.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 9 червня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року п'ятикімнатну квартиру № 174, загальною площею 119,2 кв.м., житловою площею 68,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості по договору про надання кредиту від 12 вересня 2008 року в сумі 204 806,94 грн. Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – п'ятикімнатну квартири № 174, загальною площею 119,2 кв.м., житловою площею 68,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження

з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права при їх ухваленні.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 12 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії в розмірі 70 000 дол. США зі сплатою 16% річних та кінцевою датою повернення кредиту 11 вересня 2018 року.

На забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 12 вересня 2008 року було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку позивача нерухоме майно, а саме п'ятикімнатну квартиру № 174, загальною площею 119,2 кв.м., житловою площею 68,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 не здійснює платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих по ньому відсотках, чим порушує прийняті на себе договірні зобов’язання.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 листопада 2009 року з ОСОБА_5 на користь АКІБ "УкрСиббанк" стягнуто заборгованість за договором кредиту в сумі 574 929,77 грн. та судові витрати.

На час розгляду справи вказане рішення суду не виконано.

Станом на 26 січня 2011 року заборгованість ОСОБА_5 складає 779 736,71 грн., з яких кредит – 67 419,19 дол. США, що становить 535 799,06 грн., несплачені відсотки за користування кредитом – 25 792 дол. США, що складає 204 758,56 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 1 709,39 дол. США, що становить 13 570,51 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом – 3 225,75 дол. США, що становить 25 608,58 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк", виходив з того, що зобов’язання за кредитним договором не виконується, тому Банк має право задовольнити позовні вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що суд першої інстанції допустив стягнення в подвійному розмірі, та задовольнив позов Банку в межах суми 204 806,94 грн.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст.ст. 572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, як передбачено ст. 590 ЦК України.

За змістом ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд першої інстанції, у порушення ст.ст. 212- 214 ЦПК України вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, не врахував вимог ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", не перевірив і не дослідив питання вартості предмета іпотеки, не встановив його початкової ціни, не вирішив питання щодо зазначення у судовому рішенні інших обставин, визначених у цій статті, ухвалив передчасне рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, не навів правових підстав щодо припинення стягнення за виконавчим листом суми боргу в розмірі 574 929 грн. 77 коп.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, у порушення ст. 316 ЦПК України не усунув цих недоліків, не визначився з характером спірних правовідносин, дійшов помилкового висновку про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним.

За таких обставин, ухвалені в справі рішення суду першої і апеляційної інстанції потрібно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України.