Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В. О.,

суддів: Ізмайлової Т. Л., Мартинюка В. І.,

Мостової Г. І., Остапчука Д.О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – закрите акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з вказаним позовом, в ході розгляду якого уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія" страхове відшкодування в розмірі 32 117 грн. 10 коп. та 2 550 грн. моральної шкоди, а також стягнути з ОСОБА_4 втрату товарної вартості автомобіля в розмірі 2 742 грн. 28 коп., вартість оцінки пошкоджень в розмірі 1 200 грн. та 7 450 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля в ДТП.

Посилалась на те, що 27 вересня 2009 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21074 д.н. НОМЕР_1, рухаючись на перехресті вул. Дніпропетровська – АТП 11411 в м. Красноармійську, скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21150 д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, в результаті чого автомобілю останньої завдано механічних пошкоджень.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 34 093 грн. 13 коп. матеріальної шкоди та 3 000 грн. моральної шкоди, 250 грн. судового збору та 100 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2011 року в частині відшкодування матеріальної шкоди та судового збору змінено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13 117 грн. 10 коп. матеріальної шкоди та 139 грн. 67 коп. судового збору.

Зобов’язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_3, після відшкодування матеріальної шкоди.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просить змінити, відмовивши в частині зобов’язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_3, після відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначає, що апеляційний суд ухвалюючи рішення про передачу пошкодженого автомобіля відповідачу, не дослідив його ринкову вартість до ДТП та чи буде його ремонт економічно обґрунтованим.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а розмір матеріальної шкоди в сумі 32 117 грн. 10 коп. становить різницю між завданою йому шкодою, виплаченим страховим відшкодуванням та 2 742 грн. 28 коп. втрати товарної вартості автомобіля.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди та судового збору, та вирішуючи питання про передачу відповідачу пошкодженого автомобіля після відшкодування позивачем збитків, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не враховано страховий акт № 03-10/0567 від 19 березня 2010 року, за яким на користь позивача сплачено страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 24 990 грн.

Такі висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам та закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2009 року з вини відповідача ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілю ВАЗ-21074 д.н. НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3, завдано механічних пошкоджень.

Вина ОСОБА_4 в ДТП підтверджується постановою Красноармійського міськрайонного суду від 16 грудня 2009 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 124 КУпАП та не заперечується самим відповідачем.

02 червня 2009 року між ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія" та ОСОБА_4 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким ліміт відповідальності страховика за спричинену матеріальну шкоду становить 25500 грн., франшиза складає 510 грн.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 25 квітня 2011 року № № 442-27; 573-19 розмір матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю ОСОБА_3 (з урахуванням втрати товарної вартості) складає 34 174 грн. 26 коп., вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на 27 вересня 2009 року складає 31 330 грн. 85 коп. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачкою було сплачено 1200 грн.

Відповідно до страхового акта № 03-10/0567 від 19 березня 2010 року на користь ОСОБА_3 визначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 24 990 грн. в межах ліміту відповідальності.

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_4, то при вирішенні питання про відшкодування шкоди та передачі пошкодженого автомобіля відповідачу, судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до ч.1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Ухвалюючи рішення про передачу автомобіля відповідачу, апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 212, 214 ЦПК України не звернув уваги на те, що у разі такої передачі вартість автомобіля до ДТП не повинна перевищувати завданих його пошкодженням збитків та не дослідив обставин того, чи можна визнати пошкоджений автомобіль фізично знищеним, та не встановив його ринкову вартість на момент ДТП.

Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про неможливість проведення відновлювального ремонту автомобіля та чи буде такий ремонт економічно обґрунтованим.

Зазначені порушення процесуального закону унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є у відповідності до ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухваленого у даній справі рішення апеляційного суду та передачі справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 335, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.