Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" на рішення Суворівського районного суду м. Херсона від 13 травня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 29 червня 2011 року,

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 02 серпня 2007 року між відповідачами ОСОБА_5 і ВАТ "Ерсте Банк" був укладений кредитний договір №014/2181/95/03769, а також договір іпотеки №014/2181/95/03769/1 на забезпечення виконання умов кредитного договору.

В іпотеку за договором передана квартира АДРЕСА_1, в якій проживає їх з відповідачем ОСОБА_5 малолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважає договір іпотеки незаконним, оскільки він укладений без згоди органу опіки та піклування, яка передбачена у разі, якщо в квартирі проживають неповнолітні діти.

Посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних і безпритульних дітей", просила визнати недійсним зазначений вище договір іпотеки.

рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 13 травня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 29 червня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки №014/2181/95/03769/1, укладений 02 серпня 2007 року між ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_5, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_7, ПАТ "ЕрстеБанк" просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 02 серпня 2007 року між ВАТ "Ерсте Банк" і ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кошти у розмірі 55 000 доларів США.

В цей же день, між банком та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, за яким вимоги банку щодо виплат за кредитним договором було забезпечено квартирою №33 по вул. Блюхера,58 у м. Херсоні.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її народження.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 посилалась на те, що договір іпотеки суперечить чинному законодавству, зокрема, ст.47 Конституції, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", п.67 "Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом дитини", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 (866-2008-п) , ст. 19 Сімейного кодексу України, ч.ч.1,6 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст.ст.4,18 Закону України "По охорону дитинства", ст.ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку", а також ст..ст.3,27 Конвенції про права дитини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що сторонами іпотечного договору не були дотримані вимоги законодавства та порушені права ОСОБА_3 та її неповнолітньої доньки.

Однак, даний висновок суду суперечить ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Квартира придбана під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3

21.06.2007 року у сторін народилася дитина, яка була зареєстрована у спірну квартиру 29.08.2007 року (а.с.25), тобто після передачі квартири в іпотеку.

Статтею 17 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки та особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, як зазначено у частині 6 статті 203 ЦК України, у протилежному випадку такий правочин є нікчемним.

Однак, судом не звернуто увагу на вказану обставину та на те, що майнові права неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на спірну квартиру відсутні.

Застосовуючи до спірних правовідносин норми ч. 2 ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" та ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей", відповідно до яких для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки і піклування, суди припустилися помилки щодо порушення даних норм, оскільки при укладенні договору іпотеки житлового будинку ОСОБА_3 у власній заяві від 02 серпня 2007 року підтвердила, що договір іпотеки відповідає інтересам її сім’ї.

Також, укладаючи спірний договір, ОСОБА_5 гарантував, що будь-яких прав щодо предмету іпотеки у третіх осіб немає (п.2.1.1), що предмет іпотеки не знаходиться у спільній частковій власності та на нього не мають права діти (п.2.1.5).

Проте, суд не дав належної оцінки цим обставинам, помилково застосував норми матеріального права, які не поширюються на ці правовідносини, а саме ч. 6, ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України та ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303, 315 ЦПК України, доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив, допущені місцевим судом помилки не виправив, залишивши його без змін.

Наведене свідчить про те, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій ухвалені помилкові судові рішення внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 341, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" задовольнити.

рішення Суворівського районного суду м. Херсона від 13 травня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 29 червня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.