Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого судді: Луспеника Д.Д.

суддів: Гулька Б.І., Червинської М.Є.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про надання житлового приміщення у зв’язку з виселенням з будинку, що загрожує обвалом, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2011 року,-

В травні 2003 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд зобов’язати виконавчий комітет Дрогобицької міської ради надати його сім'ї благоустроєне жиле приміщення з фонду міської ради у зв’язку з виселенням з будинку, що загрожує обвалом.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він постійно приписаний і проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 1975 року. Квартиронаймачем даного жилого приміщення була його мати ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

20 вересня 2001 року згідно рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за № 240 він був визнаний наймачем квартири за вищевказаною адресою з подальшим переоформленням договору найму і відкриття особового рахунку в ДКП "БУ № 4".

В 2002 році він одружився і в його квартиру була прописана жінка ОСОБА_5.

Рішенням № 203 від 19 вересня 2002 року виконавчого комітету Дрогобицької міської ради "Про визначення технічного стану квартир та будинків" зобов’язано департамент міського господарства забезпечити відселення мешканців аварійного житлового будинку, у встановленні законодавством терміни, надавши квартири у відповідності до складу сім'ї.

Рішенням Дрогобицького міського суду Львівської області від 23 червня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Рішенням суду зобов’язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради надати сім'ї ОСОБА_3 благоустроєне жиле приміщення, що відповідає вимогам житлового законодавства, з фонду Дрогобицької міської ради у зв’язку з виселенням з квартири АДРЕСА_1, що загрожує обвалом.

Рішення суду набрало законної сили.

В травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Дрогобицького міського суду Львівської області від 23 червня 2003 року.

Ухвалою Дрогобицького міського суду Львівської області від 26 серпня 2010 року змінено спосіб та порядок виконання рішення суду першої інстанції про зобов’язання виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надати сім'ї ОСОБА_3 благоустроєне житлове приміщення, що відповідає вимогам чинного житлового законодавства, з фонду Дрогобицької міської ради у зв’язку з виселенням з кв. АДРЕСА_1, що загрожує обвалом – на стягнення з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на користь ОСОБА_3 еквівалентної суми житла, що становить – 504 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2011 року ухвалу суду першої інстанції в частині суми, яка підлягає стягненню змінено та стягнуто з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на користь ОСОБА_3 252 000 грн.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права при її постановленні, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, виходив з того, що виконавчий комітет Дрогобицької міської ради не виконує рішення суду у зв’язку з відсутністю благоустроєних жилих приміщень у м. Дрогобичі, а тому зобов’язав відповідача сплатити ОСОБА_3 вартість квартири у розмірі 504 000 грн.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання рішення, змінив суму, яка підлягає стягненню з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та стягнув на користь ОСОБА_3 вартість квартири у розмірі 252 000 грн.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 6, 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з державного бюджету України, належать видатки на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави, соціальний захист та соціальне забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 цього Кодексу заборонено здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів.

Суди, поклавши обов’язок на виконавчий комітет Дрогобицької міської ради сплатити ОСОБА_3 суму вартості квартири, зазначені вимоги закону не врахували.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд першої інстанції, всупереч вимогам закону, не перевірив доводи Виконкому та дійшов передчасного висновку про відсутність благоустроєних жилих приміщень у м. Дрогобич, оскільки виконавчий комітет Дрогобицької міської ради не повідомляв державного виконавця про неможливість виконання судового рішення.

Суд першої інстанції, стягуючи безпосередньо на користь ОСОБА_3 гроші для придбання квартири, не врахував, що відповідно до чинного законодавства особі, яка потребує житла, надається житлова площа у встановленому законом порядку, а не виплачуються кошти для придбання квартири у власність. Крім того, ухвалою суду змінено суть рішення.

Апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув.

З огляду на викладене судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 серпня 2010 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2011 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.