Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Штелик С.П.,

Суддів: Дем’яносова М.В., Кафідової О.В.,

Коротуна В.М., Касьяна О.П.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Павлоградська районна рада Дніпропетровської області, служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про усунення перешкод у користуванні житлом, зняття із реєстрації та виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_9, який діє від імені ОСОБА_3, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2011року, -

У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, треті особи - Павлоградська районна рада Дніпропетровської області, служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в якому просила ухвалити рішення про усунення перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з спірного будинку та зобов’язати ВГІРФО Павлоградського МВ ГУ МВСУ зняти їх з реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що спірний будинок належав на праві власності її батьку ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

22 січня 2010 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду задоволені її позовні вимоги та скасовано ордер, виданий ОСОБА_11 на сім’ю з п’яти осіб на право користування цим будинком та визнано за нею - ОСОБА_3 право власності на будинок в порядку спадкування.

Незважаючи на це, відповідачі продовжують користуватись будинком та відмовляються звільнити його в добровільному порядку, що порушує її права власника, звернулась до суду з цим позовом.

У лютому 2011 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 подали зустрічний позов до ОСОБА_3, у якому просили визнати за кожним із позивачів право власності по 1/8 частині спірного будинку, оскільки вони є спадкоємцями за законом.

21 лютого 2011 року ухвалою Павлоградського міськрайсуду зустрічний позов об’єднано в одне провадження з основним, а 19 квітня 2011 року ухвалою цього суду зустрічна позовна заява залишена без розгляду.

19 квітня 2011 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивачки просить скасувати судові рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позов. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суди виходили з того, що відповідачі правомірно вселені в спірний будинок, тому набули право користуватись ним.

Крім того, позивачка не надала достовірних доказів про належність їй будинку, оскільки з інформації БТІ право власності позивачки на будинок зареєстровано на підставі рішення суду від 15 травня 2010 року, а з ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2011 року видно, що апеляційна скарга подана на рішення суду від 22 січня 2010 року, а позивачка сама не надала інформації про реєстрацію за нею права власності.

З такими рішеннями погодитись не можна оскільки, вони ухвалені на неповно встановлених обставинах справи та з порушенням норм матеріальн6ого і процесуального права.

У відповідності з вимогами ст. ст. 328, ст. 391, ч. 2 ст. 1299 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна та підлягає захисту.

Ухвалюючи рішення, суди не врахували тих обставин, що в матеріалах справи міститься фотокопія судових рішень, за якими визнано право власності позивачки на спірний будинок в порядку спадкування.

З інформації наданої БТІ за позивачкою зареєстровано право власності на спірний будинок на підставі судового рішення.

Зробивши висновок про суперечливість доказів щодо підтвердження права власності позивачки на спірний будинок та ненадання нею відповідних доказів, суди не вжили заходів до усунення цих суперечностей, належним чином не перевірили та не встановили обставини, за яких право власності на будинок зареєстровано нею та чи підлягає воно захисту, що суперечить вимогам ст. 213 – 214 ЦК України (435-15) .

Суди не виконали вимоги ч. 3 ст. 10 ЦПК України щодо сприяння всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, зокрема, належного роз’яснення особам, які беруть участь у справі їх права надавати докази, не попередили їх про наслідки вчинення чи не вчинення таких дій, ухвалили передчасні рішення з порушенням вимог процесуального права.

Невиконання вимог процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

За таких обставин, касаційну скаргу потрібно задовольнити частково, рішення та ухвалу судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_9, який діє за довіреністю від імені ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2011року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.