Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л.,

Мартинюка В.І.,

Мостової Г.І.,

Остапчука Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Кухарської сільської ради Іванківського району Київської області, 3-ї особи: управління Держкомзему у Іванківському районі Київської області, Бородянська районна державна нотаріальна контора, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2011 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивований тим, що ОСОБА_4 являється донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4, виданий 10 липня 1950 року Кухарською сільською радою Іванківського району Київської області. Заповіту ОСОБА_6 не залишила, як спадкоємець першої черги ОСОБА_4 вчасно прийняла спадщину після смерті своєї матері, а саме: 1/3 частину квартири під АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 02 червня 2009 року Бородянською районною державною нотаріальною конторою, яке зареєстровано в реєстрі за №1-1562, грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованими компенсаційними виплатами, що знаходяться в філії Бородянського відділення Ощадбанку №3037/09 в с. Майданівка Бородянського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 02 червня 2009 року Бородянською районною державною нотаріальною конторою, яке зареєстровано в реєстрі за №1-1563 та повідомленням Бородянської районної державної нотаріальної контори №216-02-14 від 02 березня 2011 року.

Крім того, на день смерті ОСОБА_6 у неї залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,5700 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, за межами населеного пункту, цільове призначення якої – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому ОСОБА_4 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2011 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 – відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким і погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, проте на момент відкриття спадщини спадкодавець не мала права власності на спірну земельну ділянку, оскільки мати ОСОБА_4 – ОСОБА_6, за життя державний акт на право власності на земельну ділянку не отримала, право власності у встановленому законом порядку не зареєструвала, тому суди вважали, що ОСОБА_4 немає право на цю земельну ділянку в порядку спадкування.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають з наступних підстав. .

Відповідно до ст.ст. 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі – продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Із матеріалів справи вбачається, що рішення Іванківського районного суду Київської області від 31 травня 2007 року задоволено позов ОСОБА_6 та визнано за нею право на земельну частку (пай), як члена СВК "Перемога" (а.с. 9).

Відповідно до п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" №720 від 08 серпня 1995 року (720/95) , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в томі числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області на підставі якого виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_6 прийнято більше ніж через рік після смерті самої ОСОБА_6, за життя у неї не виникло право власності на спірну земельну ділянку, відповідно ОСОБА_4 не може претендувати на цю земельну ділянку, як на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15) , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Допущенні судом порушення не були усунені судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2011 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.