Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Дербенцевої Т.П., Нагорняка В.А.

Олійник А.С., Ступак О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, третя особа – Комінтернівська районна громадська організація "Чорноморський еколог 2007", про визнання права власності на нерухоме майно;

за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 1 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 грудня 2010 року,

У січні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно. Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що будучи членом Комінтернівської районної громадської організації "Чорноморський еколог 2007", метою якої, крім іншого, є задоволення, реалізація та захист законних прав та інтересів своїх членів на відпочинок шляхом індивідуального дачного будівництва і спорудження інших об?єктів рекреації в селищі Григорівка Комінтернівського району Одеської області, отримання членами організації земельних ділянок для реалізації цієї мети, збудувала 1/5 частину дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1. При будівництві нею додержано будівельні норми та правила, будівництвом не порушені права інших осіб. Землі, на яких розташований дачний будинок, відносяться до земель запасу Новобілярської селищної ради, яка не заперечує проти надання в оренду земельної ділянки громадській організації "Чорноморський еколог 2007" під вже збудоване майно членів цієї організації, але звернення організації про виділення земельної ділянки ще не розглянуто сільрадою.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 1 лютого 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 грудня 2010 року, позов задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/5 частину дачного будинку по АДРЕСА_1, який складається з літ. "А" - дачний будинок, літ. "А5" - прибудови, "А2" - прибудови, літ. "А10" - надбудови, загальною площею 119,9 кв.м., житловою площею 36 кв.м., №2-хвіртки, ІІ-брукування.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області порушує питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалення рішення про відмову в задоволені позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам рішення судів не відповідають.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_4 є членом громадської організації "Чорноморський еколог 2007", метою якої є захист та спільна реалізація прав та інтересів своїх членів на відпочинок шляхом дачного індивідуального будівництва в селищі Григорівка на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області. ОСОБА_4 самочинно збудувала 1/5 частину дачного будинку, загальною площею 119,9 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 на рекреаційних землях, які відносяться до земель запасу селищної ради. Будинку відповідно до довідки CP-18-48 від 28.01.2010 року рішенням виконавчого комітету Новобілярської селищної ради присвоєно адресу: АДРЕСА_1

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого

майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже забудоване нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачкою право власності на самочинно збудований будинок, суд першої інстанції виходив з того, що дачний будинок збудований з додержанням будівельних норм, знаходиться на рекреаційних землях на території селищної ради, земельна ділянка використовується позивачкою за призначенням.

З таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Суд не звернув уваги на те, що позивачці земельна ділянка під будівництво не виділялася, під збудований будинок також не надавалася. Не з"ясовано, чи має селищна рада повноваження розпоряджатися земельною ділянкою, на якій знаходиться спірна будівля.

При оскарженні рішення суду в апеляційному порядку прокурором до апеляційної скарги був доданий лист Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, з якого вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться за межами населених пунктів Новобілярської селищної ради Комінтернівського району.

Відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом не з"ясовано де знаходиться земля ( в межах населеного пункту чи за межами), на якій розташований спірний будинок. Звернувшись з позовом до Новобілярської селищної ради, позивачка в позовній заяві не зазначила, які саме її права порушила селищна рада. Судом це питання не з"ясовано, як і не з"ясовано, чи є належним відповідачем селищна рада.

Таким чином, в порушення ст. 214 ЦПК України, судом не встановлені дійсні обставини у справі та правовідносини між сторонами. Допущені порушення процесуального права, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом зазначені порушення не усунено, а тому, у відповідності до ч.ч.2,3 ст. 338 ЦПК України рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити частково.

Скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 1 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 грудня 2010 року, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.