Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області (далі - УПФ) про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Брянківського міського суду Луганської області від 26 червня 2012 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, -

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність УПФ, яка виразилася у відмові в перерахунку та виплаті йому пенсії по інвалідності з урахуванням заробітної плати за час виконання робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 22 червня 1986 року по 15 липня 1986 року, встановленої за рішенням Брянського міського суду Луганської області від 29 березня 2012 року;

зобов'язати відповідача з 1 квітня 2012 року провести перерахунок і виплату зазначеної пенсії виходячи з розрахунку заробітної плати за червень 1986 року - 1543,53 крб., липень - 2311,64 крб., визначеної рішенням суду за роботу по ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Посилався на незаконність відмови у перерахунку і виплаті пенсії, оскільки для прийняття рішення про перерахунок були всі правові підстави.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 26 червня 2012 року, залишеною без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом від 10 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФ щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_4 пенсії по інвалідності виходячи із заробітку за час виконання робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 22 червня 1986 року по 15 липня 1986 року згідно заочного рішення Брянківського міського суду Луганської області від 29 березня 2012 року. Зобов'язано прийняти до розрахунку заробітну плату позивача за роботу в зоні відчуження, встановлену судовим рішенням, та зробити перерахунок і виплату пенсії з 1 квітня 2012 року У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач вправі звернутися до УПФ з рішенням суду, яке набрало законної сили, на предмет його виконання і врахування встановленого ним факту щодо розміру заробітної плати при обчисленні пенсії.

У касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказується на те, що розмір заробітної плати може підтверджений лише первинними документами, а не рішенням суду чи іншими доказами.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , постановами Кабінету Міністрів України(далі - Закони № 796-ХІІ (796-12) , № 1058-ІV (1058-15) ).

Згідно з частиною першою статтею 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

За правилами частини першої статті 43 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку пенсії в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Питання про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV (1058-15) врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) (далі - Порядок).

За змістом підпункту "в" пункту 7 цього Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначена в додатку 1 Порядку).

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нарахування та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальним або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, Верховний Суд України в постанові від 15 грудня 2015 року (справа № 21-4722а15) вказав на те, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Згідно обставин, встановлених судами, ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія І, інвалідом 2 групи. У травні 2012 року він звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) з урахуванням розміру отримуваної заробітної плати, отриманої за час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження за червень, липень 1986 року встановлених рішенням Брянського міського суду Луганської області від 29 березня 2012 року. Листом УПФ від 11 травня 2012 року повідомлено про відсутність підстав до перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, визначеної судом.

Не дивлячись на зазначені обставини, судом першої інстанцій в порушення норм процесуального права, зокрема частини четвертої статті 11 та 70, частини п'ятої статті 71 КАС України, не вжито заходів, направлених на збирання допустимих доказів (первинних документів), якими може бути підтверджено розмір заробітної плати, яку позивач отримував за виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Не враховані судом й положення чинного законодавства при визначенні способу захисту порушеного права. Згідно із частиною третьою статті 55 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України від 17.11.2005 року № 3108-ІV (3108-15) ), частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що за результатами заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) раніше призначеної пенсії. Такий висновок ґрунтується на положеннях, викладених Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13).

Як свідчать матеріали справи, УПФ рішення про відмови в перерахунку пенсі. ОСОБА_4 не приймали., а відповідь надана листом, що суперечить вимогам вище згаданих норм.

Апеляційний суд порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив, доводи, викладені в апеляційний скарзі, належним чином не перевірив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді врахувати положення вище згаданих нормативних актів, судові рішення Верховного Суду України, які відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 КАС України, мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права, та на підставі зібраних і досліджених доказів вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Брянківського міського суду Луганської області від 26 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.