Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Гончара В.П., Нагорняка В.А.,

Карпенко С.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі – ПАТ "ОТП Банк") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником – ОСОБА_4, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року,

У квітні 2010 року ПАТ "ОТП Банк" звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 7 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (зараз - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав у кредит 25 819 доларів 50 центів США зі сплатою 14, 49 відсотків річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 7 травня 2015 року. У зв’язку з неналежним виконанням взятих за кредитним договором зобов’язань у відповідача перед позивачем утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 9 березня 2010 року становила 12 011 доларів 78 центів США, що за курсом НБУ - 95 899 грн. 65 коп. Зазначену суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідача, а також 99 785 грн. 42 коп. пені.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість у розмірі 12 011 доларів 78 центів США, що еквівалентно 95 899 грн. 65 коп. та 77 912 грн. 57 коп. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково позов ПАТ "ОТП Банк", суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заборгованість за кредитним договором у повному обсязі не погашена, умови кредитного договору зі сторони ОСОБА_3 повністю не виконані.

Проте з таким висновком судів погодитися в повній мірі не можна з огляду на наступне.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 7 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" (зараз - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав у кредит 25 819 доларів 50 центів США зі сплатою 14, 49 відсотків річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 7 травня 2015 року (а.с.7-12).

Згідно з актом приймання-передачі майна за договором застави автотранспортного засобу від 8 січня 2009 року ОСОБА_3 передав, а ПАТ "ОТП Банк" в особі представника, який діяв на підставі довіреності від 8 січня 2009 року, прийняв автомобіль марки "Мазда – 3", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.47).

1 квітня 2009 року ОСОБА_3 продав вказаний вище автомобіль ОСОБА_5, про що свідчить договір купівлі-продажу, за 113 960 грн. (а.с.52).

Також судами встановлено, що отримані від продажу автомобіля грошові кошти ОСОБА_3 сплатив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак їх було недостатньо, тому заборгованість у повному обсязі погашена не була.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 23 червня 2010 року вбачається, що заборгованість за кредитом становить 9 763,48 доларів США, заборгованість за відсотками – 2 664,85 доларів США, заборгованість за штрафними санкціями – 152 951 грн. 61 коп. (а.с.44).

Також в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 9 березня 2010 року, який подано ПАТ "ОТП Банк" до суду апеляційної інстанції та з якого вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 9 763, 48 доларів США, заборгованість за відсотками – 2 248,30 доларів США, заборгованість за штрафними санкціями – 2 191,83 доларів США, що за курсом НБУ станом на 9 березня 2010 року становило 17 499 грн. 13 коп., а з урахуванням передбаченого умовами договору штрафу в сумі 75 грн. - 17 574 грн. 13 коп. (а.с.159).

З вищенаведеного вбачається, що висновки судів першої й апеляційної інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором та за відсотками відповідає обставинам в справі та вимогам матеріального закону.

Відповідно до ст. 549 ЦК України н еустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України р озмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Умовами вказаного вище кредитного договору передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1 відсотка від суми несвоєчасно-виконаного зобов’язання за кожен день прострочення і ця пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно з умовами договору. За прострочення виконання боргових зобов’язань понад 15 календарних днів позичальник, крім вищевказаної пені, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми прострочених боргових зобов’язань, але не менше 25 грн. Крім того, умовами договору передбачено, що за прострочення виконання боргових зобов’язань понад 30 календарних днів позичальник, крім вказаних вище пені та штрафу, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02 відсотка від суми прострочених боргових зобов’язань, але не менше 50 грн.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд не звернув уваги на суму заборгованості за штрафними санкціями, яка зазначена в розрахунку від 9 березня 2010 року, наданому ПАТ "ОТП Банк" до апеляційного суду, та визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 77 912 грн. 57 коп. пені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 338 ЦПК України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України вказана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені в справі судові рішення першої й апеляційної інстанцій - скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, з направленням в цій частині справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року скасувати, справу в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.