Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради до Приватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", ОСОБА_3, третя особа: Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради про припинення права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2011 року,-

У травні 2011 року УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міськради звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати реєстрацію і припинити право власності ОСОБА_3 на 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 31 червня 1997 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_3, з другої сторони, на Полтавській товарній біржі "Українській біржа нерухомості" було укладено договір купівлі продажу 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1

За ОСОБА_3 Полтавським бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було зареєстровано право власності на 3/5 частин згаданого будинку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 4 грудня 2009 року зазначений вище договір купівлі-продажу визнано дійсним.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року рішення місцевого суду від 4 грудня 2009 року було

скасовано, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання

дійсним договору купівлі продажу - відмовлено.

На даний час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли.

Спірний будинок відноситься до їх спадщини. Однак, оскільки право власності на нього зареєстровано за ОСОБА_3, управління позбавлено можливості звернутися до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою.

Враховуючи наведене, позивач просив скасувати реєстрацію права власності на спірний будинок та зобов'язати ПП БТІ "Інвентаризатор" припинити це право власності за ОСОБА_3

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 7 липня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Зобов’язано ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення місцевого суду від 7 липня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 31 липня 1997 року відповідач ОСОБА_3 уклала із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу 3/5 частин будинку АДРЕСА_1 та посвідчила його на Товарній Біржі "Українська біржа Нерухомості" (Полтавській філії) згідно із протоколом біржових торгів № 31 від 31.07.1997 року.

10 вересня 1997 року вказаний вище договір зареєстровано в КП ПБТІ "Інвентаризатор".

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2009 року зазначений договір визнано дійсним та таким, що відбувся.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року зазначене рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове, яким ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні її позовних вимог.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що угода купівлі-продажу 3/5 частин спірного житлового будинку від 31 липня 1997 року укладена на товарній біржі і не посвідчена нотаріально, а тому є недійсною. Продавці померли, але оскільки в БТІ право власності зареєстровано за ОСОБА_3, то УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міськради позбавлено можливості звернутися з позовом про визнання спадщини, яка відкрилася після їх смерті, відумерлою.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для припинення права власності ОСОБА_3 на спірний об’єкт нерухомості, оскільки незаконність набуття нею цього права власності не встановлено.

Ухвалюючи рішення про зобов’язання ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 3/5 частини спірного будинку, суд апеляційної інстанції вважав, що підстав для здійснення реєстрації цього права власності не було.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком, так як він є необгрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що текст угоди, яка була укладена 31 червня 1997 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і зареєстрована на Полтавській товарній біржі "Українській біржа нерухомості", містить посилання та те, що на підставі ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" вона не підлягає нотаріальному засвідченню.

Крім того, вбачається, що угода купівлі-продажу 3/5 частин спірного будинку від 31 липня 1997 року сторонами виконана повністю. Так, її текст містить підпис про отримання в цей день продавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за проданий будинок по 6300 грн. кожним. Вказане свідчить про те, що угода купівлі-продажу носила реальний характер, зареєстрована ОСОБА_3 у БТІ і цей правочин недійсним ніким не визнавався.

Оскільки реєстрація права власності була здійснена на підставі договору купівлі-продажу, підстав для її скасування не має.

Втім, суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно дійшов висновку про відсутність правових підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_3 придбаних нею 3/5 частин будинку АДРЕСА_1

За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду на підставі ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2011 скасувати.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 4 грудня 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.