Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Мартинюка В.І., Остапчука Д.О.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство "Жилкомсервіс", відділ опіки та піклування Комінтернівської районної в

м. Харкові ради, про виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Комінтернівської районної в м. Харкові ради, комунального підприємства "Жилкомсервіс", відділу опіки та піклування Комінтернівської районної в м. Харкові ради, відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Комінтернівського району м. Харкова про визнання права користування житловим приміщенням за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2011 року,

У листопаді 2009 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство "Жилкомсервіс" (далі – КП Жилкомсервіс"), відділ опіки та піклування Комінтернівської районної в м. Харкові ради, про виселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог Харківська міська рада зазначала, що на підставі ордера від 22 травня 1987 року № 3052, виданого бюро по обміну житлової площі виконавчого комітету Харківської міської ради, право користування квартирою АДРЕСА_1 отримав ОСОБА_6, який у липні цього ж року вселився до вказаної квартири, де й прожив до моменту смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6

Його дружина – ОСОБА_7, згідно з довідкою від 20 лютого

2009 року № 813, зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та визначена основним квартиронаймачем. Разом з нею зареєстровані відповідач ОСОБА_3 та його неповнолітні діти: ОСОБА_5, ОСОБА_4, у цій квартирі також була зареєстрована до моменту смерті, ІНФОРМАЦІЯ_7 року, донька ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 – ОСОБА_8, яка була дружиною відповідача.

Спірна квартира не приватизована та після смерті ОСОБА_6 особовий рахунок по ній закрито.

Відповідно до інформації дільниці № 23 КП "Жилкомсервіс" спірна квартира самовільно зайнята ОСОБА_3 Це підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім’ї від 19 лютого 2009 року на спірну квартиру та карткою прописки.

Співробітниками КП "Жилкомсервіс" неодноразово здійснювалися спроби вручити ОСОБА_3 письмові приписи про необхідність звільнити незаконно зайняте житлове приміщення, проте ОСОБА_3 відмовлявся отримати вказані приписи, про що складено акти від 26 травня 2009 року та від 25 червня2009 року.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до Комінтернівської районної в м. Харкові ради, КП "Жилкомсервіс", відділу опіки та піклування Комінтернівської районної в

м. Харкові ради, відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Комінтернівського району м. Харкова (далі – ВГіРФО Комінтернівського району м. Харкова), в якому просили визнати за ними право користування спірною квартирою, зобов’язати ВГіРФО Комінтернівського району

м. Харкова зареєструвати їх у спірній квартирі, зобов’язати виконавчий комітет Комінтернівської районної в м. Харкові ради змінити умови житлового найму, зобов’язати КП "Жилкомсервіс" відкрити особовий рахунок на ім’я ОСОБА_3

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2010 року позов Харківської міської ради задоволено. Виселено

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із самоправно зайнятого житлового приміщення – квартири АДРЕСА_1 у

м. Харкові, без надання іншого житлового приміщення. Стягнуто з

ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі

17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в

розмірі 37 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 лютого

2011 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від

4 жовтня 2010 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено. Зустрічний позов

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_1. Зобов’язано ВГіРФО Комінтернівського району м. Харкова зареєструвати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в зазначеній квартирі.

У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2010 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи первісний позов Харківської міської ради та відмовляючи в задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 не надав доказів вселення його разом із дітьми до спірної квартири за згодою наймача ОСОБА_10, не надав доказів проживання з наймачем однією сім’єю та ведення спільного господарства.

Згідно зі ст. 64 Житлового кодексу України (далі – ЖК України (5464-10) ) члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач і члени його сім’ї.

Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Судом установлено, що АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради. У квартирі з 1987 року проживав та був там зареєстрований ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

ОСОБА_3 з 24 жовтня 1992 року знаходився в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, дочкою ОСОБА_6 Від шлюбу у подружжя ОСОБА_8 народилось двоє дітей: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_8 померла.

ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 За життя ОСОБА_8 також була зареєстрована за вказаною адресою у будинку готельного типу в квартирі жилою площею 13,4 кв. м. Крім зазначених осіб, у цій квартирі зареєстрована та проживає мати померлої ОСОБА_8 – ОСОБА_7

ОСОБА_3 разом з дружиною, ОСОБА_8, після народження сина ОСОБА_5 у 1993 році за згодою наймача квартири,

ОСОБА_6, батька дружини, вселилися до спірної квартири. З того часу вони з ОСОБА_6 постійно проживали разом, однією сім’єю, вели спільне господарство. У 2001 році у ОСОБА_3 та ОСОБА_8 народилась дочка, ОСОБА_4, та з того часу вони вже вчотирьох проживали у спірній квартирі разом із ОСОБА_6

ОСОБА_3 сплачував рахунки з оплати квартирної плати та комунальних послуг у спірній квартирі як за життя ОСОБА_6 так і після його смерті, що підтверджується наданими суду квитанціями про оплату.

Зі змісту довідок, виданих дитячою міською поліклінікою № 1

м. Харкова, Харківською гімназією № 82, Харківською спеціалізованою школою № 77, убачається, що відповідно до відомостей цих установ діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 тобто у спірній квартирі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову й задовольняючи зустрічні позовні вимоги, апеляційний суд вважав, що позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи й наданими доказами.

Мотивуючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що позивачі за зустрічним позовом вселилися до спірної квартири як члени сім’ї наймача, за

згодою наймача, проживали разом з ним, користувалися нарівні з наймачем

усіма правами й несли всі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення та набули рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням.

Отже, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи сторін, викладені ними на підтвердження своїх вимог і заперечень, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, тоді як у задоволенні позовних вимог за первісним позовом слід відмовити.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду ухвалено згідно з нормами матеріального й процесуального права та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Харківської міської ради відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 17 лютого

2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.