Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,

Олійник А.С., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Маломаякська сільська рада м. Алушти Автономної Республіки Крим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про відшкодування майнової та моральної шкоди, знесення самочинної будови, позовом виконавчого комітету Маломаякської сільської ради м. Алушти Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про знесення самочинного нерухомого майна, позовом Маломаякської сільської ради м. Алушти Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4, треті особи: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити дії за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_4 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 лютого 2011 року,

У липні 2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про зобов’язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном, а саме: знести за його рахунок самочинно збудовану прибудову, демонтувати з даху його квартири бак із водою у багатоквартирному житловому будинку та привести належну йому квартиру АДРЕСА_1 м. Алушта у попередній стан відповідно до технічного паспорту, відшкодувати за рахунок відповідача вартість відновлювального ремонту належної позивачу квартири АДРЕСА_1, відшкодувати вартість пошкодженого внаслідок затоплення квартири майна, а також відшкодувати моральну шкоду та судові витрати.

Під час розгляду справи до участі в ній в якості третіх осіб було залучено Маломаякську сільську раду та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю АРК.

У липні 2009 року виконавчий комітет Маломаякської сільської ради Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом про зобов’язання ОСОБА_4 знести самочинне будівництво у квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2009 року зазначені вище позови об’єднано в одне провадження.

У липні 2010 року третя особа із самостійними вимогами Маломаякська сільська рада м.Алушти Автономної Республіки Крим звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, просила зобов’язати останнього за його рахунок привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до розмірів житлової та загальної площі квартири, зареєстрованих у Кримському республіканському підприємстві "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" станом на 13 жовтня 2005 року.

Ухвалою Алуштинського міського суду АРК від 29 липня 2010 року позов третьої особи із самостійними вимогами об’єднано в одне провадження із позовами ОСОБА_3 та виконавчого комітету Маломаякської сільської ради м. Алушти АРК.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Алуштинського міського суду АРК від 3 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 лютого 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Позов виконавчого комітету Маломаякської сільської ради м. Алушти АРК до ОСОБА_4, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим задоволено. Зобов’язано ОСОБА_4 знести самочинно збудовані будівлі з реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Позов Маломаякської сільської ради м. Алушти АРК до ОСОБА_4, треті особи: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_3 задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_4 за власний рахунок привести квартиру АДРЕСА_1 в первинний стан відповідно до розмірів житлової та загальної площі квартири, які зареєстровані в Кримському республіканському підприємстві "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" станом на 13 жовтня 2005 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення у справі в частині задоволених позовів, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовів відмовити.

Рішення суду в частині відмови у позові ОСОБА_3 не оскаржується.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позов виконавчого комітету Маломаякської сільської ради м.Алушта АРК та Малоякської сільської ради суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на земельній ділянці при будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 провів роботи щодо реконструкції належної йому квартири без дозвільних документів та дозволу на виконання будівельних робіт.

Проте, суд першої інстанції не зазначив, які саме самочинно збудовані споруди підлягають знесенню відповідачем.

Із такими висновками судів погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Під самочинним будівництвом необхідно розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об’єктів нерухомості (ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.

Судами установлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2009 року на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

На земельній ділянці при вказаному будинку ОСОБА_4 проведені роботи з реконструкції належної йому квартири без дозвільних документів та дозволу на виконання будівельних робіт.

26 вересня 2009 року щодо ОСОБА_4 державною архітектурно-будівельною комісією складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 97 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено штраф у розмірі 170 грн.

Із змісту судових рішень вбачається, що судами не встановлено, які конкретно проведені ОСОБА_4 роботи з реконструкції житлового будинку та проведене нове будівництво є самочинним будівництвом.

Із матеріалів справи вбачається, що самочинне будівництво полягає в тому, що ОСОБА_4 побудував мансарду, терасу із східцями та провів реконструкцію належної квартири, самочинно переобладнавши коридор та побудувавши: кухню, санвузли, коридор, ( а.с. 197 Т.1).

Вирішуючи спір суди не встановили, чи самочинна добудова кухонь, коридорів та санвузлів, проведена відповідачем як прибудова до будинку, чи в межах основної належної йому будівлі.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що знесення самочинного будівництва призведе до порушення прав його сусіда ОСОБА_3, з яким таке будівництво пов?язане спільною несучою стіною.

Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

З огляду на наведене, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування вправі заявити позов про проведення відповідної перебудови самочинного будівництва, разом із тим такий позов не є єдино можливим способом вирішення питання щодо самочинного будівництва, до того ж застосовується лише в разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил, але при наявності можливості проведення перебуди й згоди самої особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Суди не взяли до уваги зазначені положення закону та не з?ясували, чи можлива перебудова нерухомості відповідно до норм та правил, визначених державними правилами та санітарними нормами та в якій саме частині, з огляду на проведені відповідачем самочинні будівельні роботи, чи є технічна можливість виконати перебудову, чи відмовляється відповідач від такої перебудови, чи не призведе таке знесення до порушень прав інших осіб.

ОСОБА_4 у касаційній скарзі посилається на те, що власником земельної ділянки, на якій знаходиться одноповерховий десятиквартирний будинок, а також прибудинкової території, є власники квартир, виконавчий комітет та сільська рада не мають права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 12 ЗК України від імені територіальної громади села розпорядження землями здійснює сільська рада.

У порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України суд першої інстанції суд не встановив: чи порушує самочинне будівництво права інших осіб, а якщо порушує, то яких саме; чи відповідає вона державним нормам та будівельним правилам та чи є виконавчий комітет Маломаякської сільської ради належним позивачем, апеляційний суд у порушення статей 303, 315 ЦПК України у достатньому обсязі не перевірив доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та без додержання вимог статті 376 ЦК України передчасно задовольнили позов.

З огляду на викладене, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і ці порушення не було усунено апеляційним судом, у зв’язку із чим судові рішення відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 лютого 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.