Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Савченко В.О., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", третя особа – ОСОБА_5, про визнання іпотечного договору частково припиненим, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк"), до якої приєднався ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року, –

У травні 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з зазначеним позовом, який мотивували тим, що 11 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Укрпромбанк" було укладено договір кредиту № 60/КВ-07. Для забезпечення зобов’язання ОСОБА_5 за договором кредиту 12 грудня 2007 року між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 разом з дружиною ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали в іпотеку належну їм на праві спільної часткової власності земельну ділянку та житловий будинок рекреаційного типу АДРЕСА_1 Власником Ѕ частини зазначеного майна є ОСОБА_5, інша половина предмета іпотеки на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Рішенням Феодосійського міського суду від 12 травня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ТОВ "Укрпромбанк" заборгованість за кредитним договором № 60/КВ-07 від 11 грудня 2007 року в розмірі 16 081 856 грн. 42 коп., встановлено розстрочку виконання рішення суду згідно з графіком до 21 січня 2013 року. Рішення суду не оскаржено та набрало законної сили з 25 травня 2010 року. Оскільки основне зобов’язання за кредитним договором та іпотека припинені, банк погодився з сумою заборгованості, графіком і способом її погашення, строк для звернення до поручителів з вимогою про виконання зобов’язання пропущено, то відсутні підстави для звернення банку з вимогою до поручителів про сплату заборгованості за кредитним договором, а тому позивачі просили визнати зазначений іпотечний договір припиненим в частині зобов’язань ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано частково припиненим іпотечний договір від 12 грудня 2007 року, укладений між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_3, в частині предмета іпотеки у вигляді Ѕ частини житлового будинку рекреаційного типу, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, розташованого на АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, розташованої на АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ТОВ "Укрпромбанк", до якої приєднався ОСОБА_5, порушило питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2011 року з підстав порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, міський суд виходив з того, що зобов’язання за кредитним договором, які покладено солідарно на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та на ОСОБА_5, не виконано, а тому відсутні правові підстави для визнання іпотечного договору частково припиненим.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що договір іпотеки є похідним від кредитного договору, зобов’язання за яким не виконано, а рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року не є перешкодою для продовження правовідносин між банком та іншими поручителями до моменту належного виконання грошового зобов’язання за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що відповідач пред’явив вимогу до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21 квітня 2011 року, пропустивши строк пред’явлення вимоги, оскільки договором поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителя, як це передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України. Дата виконання основного зобов’язання змінена рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року з 30 вересня 2022 року на 25 травня 2010 року, тобто на момент набрання зазначеним рішенням законної сили.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про іпотеку" визначено, що законодавство України про іпотеку базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) , Земельного кодексу України (2768-14) , цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до вимог ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення іпотеки передбачені ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Спосіб і терміни виконання основного зобов’язання за кредитним договором встановлені чинним рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року, згідно з яким зобов’язальні правовідносини між сторонами припиняться 21 грудня 2013 року у разі виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначеного рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції належним чином обставини у справі не з’ясував та не перевірив, в якому об’ємі виконано рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2010 року на момент звернення позивачів з зазначеним позовом, оскільки у разі виконання зобов’язання проведеного належним чином, зобов’язання може бути припинено на підставі ст. 599 ЦК України.

Зазначені обставини залишились поза увагою і суду апеляційної інстанції, який, крім того, невірно застосував ст. 559 ЦК України до правовідносин, які регулюються спеціальним законом. Також апеляційний суд невірно визначив строк дії зобов’язання за договором іпотеки, який встановлено сторонами в п. 6.2 договору.

Крім того, позов про визнання іпотечного договору частково припиненим не входить до переліку способів захисту цивільних прав та інтересів передбачених ст. 16 ЦПК України, на що апеляційний суд уваги не звернув.

Порушення судами норм процесуального права призвело до унеможливлення встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", до якої приєднався ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2011 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.