Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 грудня 2011 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" до відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго", ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРСІ Компані", товариства з обмеженою відповідальністю "Доброкінвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньо торгівельна фірма "Арніка", товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Сервіс", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта", товариства з обмеженою відповідальністю "Колберт", ОСОБА_9, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа – комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька", про виділ у натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності, виділ ідеальної частки майна та визнання права власності за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" на рішення апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Європейський банк раціонального фінансування", зараз публічне акціонерне товариство "Європейський банк раціонального фінансування" (далі – ПАТ "ЄБРФ") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що є співвласником частини адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме приміщень загальною площею 1 776,6 кв. м. Позивач зазначав, що між співвласниками зазначеної будівлі існує фактична угода щодо володіння та користування спільним майном, однак ця угода не викладена в договорі та не зареєстрована, тому просив суд виділити в натурі належну йому частину спірної будівлі, виділити ідеальну частку та визнати за ним право власності на приміщення загальною площею 1 776 кв. м.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 22 березня 2011 року позов ПАТ "ЄБРФ" задоволено частково.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "ЄБРФ" відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ "ЄБРФ" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" відхилити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
Д.Д. Луспеник
|
|
|
Б.І. Гулько
С.Ф. Хопта
|