Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2011 року
м. Київ
( Додатково див. рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (rs17191812) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Кіровоградської області (rs19068784) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Макарчука М.А. Леванчука А.О. Писаної Т.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 3-ої особи на стороні відповідачів ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої ризиком підвищеної небезпеки,
за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 у серпні 2009 року звернувся до суду з вимогою до ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_7 про стягнення у відшкодування матеріальної шкоди 5 100,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.
Протягом судового провадження позивач збільшив вимоги в частині відшкодування майнової шкоди до 16060,80 грн. з урахуванням висновків товарознавчої експертизи та індексу інфляції за час прострочення боргових зобов’язань.
В обгрунтування звернення вказав, що 24.03.2009 року на автошляху Устинівка – Петрове неподалік с. Куцівка Новгородківського р-ну сталася дорожньо – транспортна пригода, під час якої він, ОСОБА_4, керував транспортним засобом ВАЗ –21099, д.н. НОМЕР_1, під час виконання обгону, через порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля ГАЗ –53 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, який рухався в попутному напрямі та раптово здійснив поворот вліво, сталося зіткнення автомобілів.
Ухвалою суду від 19 липня 20120 року замінений відповідач ОСОБА_8, на відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є володільцями транспортного засобу, автомобілем ГАЗ –5312 на підставі довіренності від 17.10.2007 року.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 16060,80 грн., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та судові витрати в сумі 199 грн. 50 коп.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2011 року, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 3-ої особи на стороні відповідачів ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо – транспортної пригоди у розмірі 14 663, 38 грн., у відшкодування моральної шкоди – 1000, 00 грн., судовий збір у розмірі 146, 63 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення районного та апеляційного судів, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч.1п.1ст..1188 ЦК України (435-15) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних засадах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що 24.03.2009 року на автошляху Устинівка – Петрове неподалік с. Куцівка Новгородківського р-ну водієм автомобіля ГАЗ –53 д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 при виконанні трудових обов’язків порушено пункт 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ –21099, д.н. НОМЕР_1 і позивачу заподіяна матеріальна шкода.
Встановивши такі обставини апеляційний суд обґрунтовано стягнув завдану шкоду із роботодавця ОСОБА_5
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду. Посилання у скарзі на довідку служби автомобільних шляхів про наявність на цій ділянці дороги Т-подібного перехрестя є безпідставним, оскільки порядок руху на автомобільних дорогах визначається дорожньою розміткою та встановленими дорожніми знаками. Місцевим та апеляційним судами не встановлено у місці ДТП будь яких визначеними правилами дорожнього руху обмежень позивачу для здійснення ним маневру обгону. Доводи касаційної скарги не містять посилань на наявність у місці ДТП дорожньої розмітки чи знаків, які б обмежували позивача у маневрах на дорозі і не враховані судами при вирішенні справи, а тому визнаються безпідставними.
Рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Макарчук М.А.
Леванчук А.О.
Писана Т.О.