Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І., Євтушенко О.І., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення порядку користування майном, що є об'єктом права спільної часткової власності; за зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування майном, що є об'єктом права спільної часткової власності, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року,

ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом, у якому просили встановити порядок користування майном, що є об'єктом права спільної часткової власності - нежитлової будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 831,9 кв. м, що придбана сторонами у спільну часткову власність за договором купівлі-продажу від 26 листопада 2004 року у рівних частках кожному.

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до суду із зустрічним позов, у якому також просили встановити порядок користування спірним нерухомим майном.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 квітня 2013 року позови задоволено частково. Встановлено порядок володіння та користування спільним майном - нежитловою будівлею магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 831,9 кв. м, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченим 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицької міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 3516, що є об'єктом права спільної часткової власності, наступним чином:

Виділено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у спільне володіння та користування: приміщення торгового залу площею 38,5 кв. м (позиція 4) на першому поверсі будівлі; приміщення торгового залу площею 77,3 кв. м (позиція 11) на другому поверсі будівлі; приміщення торгового залу площею 44,2 кв. м (позиція 12) на другому поверсі будівлі; підсобне приміщення площею 7,3 кв. м (позиція 13) на другому поверсі будівлі.

Виділено ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у спільне володіння та користування: приміщення торгового залу площею 56,8 кв. м (позиція 9) на першому поверсі будівлі; приміщення торгового залу площею 38,5 кв. м (позиція 8) на першому поверсі будівлі; приміщення торгового залу площею 57,4 кв. м (позиція 3) на першому поверсі будівлі; приміщення торгового залу площею 56,4 кв. м (позиція 15) на другому поверсі будівлі.

Інші приміщення та земельну ділянку площею 0,1431 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та набуту у спільну часткову власність за договором купівлі-продажу, посвідченим 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 3518 залишено у спільному володінні та користуванні всіх співвласників.

Додатковим рішенням Славутицького міського суду Київської області від 08 травня 2013 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 квітня 2013 року скасовано, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що між сторонами виник спір з приводу користування майном з метою заняття підприємницькою діяльністю, а тому справа має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Із такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 3516 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 придбано у спільну часткову власність нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 831,9 кв. м (а.с. 16, т. 1).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим 26 листопада 2004 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 3518, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 придбано у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,1431 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - комерційне використання (а.с. 2325, т. 1).

За вказаними договорами сторони виступали як фізичні особи, право власності згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 листопада 2012 року № 36393731 також зареєстровано за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 як за фізичними особами (а.с. 17, т. 1).

За ч. 1 ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У власності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 як фізичних осіб може перебувати вказане нерухоме майно (у тому числі і приміщення, призначенні для здійснення підприємницької діяльності), і таке право є правом цивільним, оскільки стосується здійснення права спільної часткової власності, що врегульовано ст. ст. 356358 ЦК України (435-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу у порядку цивільного судочинства, оскільки позивачі заявили вимоги про захист своїх прав, як власників нерухомого майна. Суд апеляційної інстанції зазначені обставини не врахував та безпідставно закрив провадження у справі.

Разом з тим, при розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати, що судове рішення повинно ґрунтуватися на доказах, які повинні відповідати вимогам ст. ст. 58, 59 ЦПК України та врахувати, що певні факти повинні підтверджуватися певними доказами.

Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, судове рішення фактично не переглядалося, а на стадії касаційного розгляду вказані помилки виправити неможливо, ухвала суду апеляційної інстанції має бути скасована з передачею справи на розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 337, 340, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.