Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В. О.,

суддів: Кадєтової О. В., Мартинюка В. І.,

Мостової Г. І., Остапчука Д.О.,

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 11 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 05 травня 2011 року у справі за позовом ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, арбітражного керуючого ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, Херсонське регіональне управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд МЖБ", Орган опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної ради м. Херсона про визначення частки у спільному сумісному майні подружжя, визнання права власності на Ѕ частину майна подружжя, скасування заборони на відчуження,

У березні 2011 року ліквідатор ФОП ОСОБА_4 - арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визначення частки у спільному сумісному майні подружжя, визнання права власності на Ѕ частину майна подружжя, скасування заборони на відчуження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 11 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 05 травня 2011 року, позовна заява ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - арбітражного керуючого ОСОБА_3 повернута позивачу, як така, що подана особою без належних повноважень.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про порушення провадження у справі.

Зазначає, що повертаючи позовну заяву, суди не звернули уваги на те, що дана заява подана не від імені ОСОБА_4, а від імені арбітражного керуючого ОСОБА_3 для забезпечення виконання повноважень, які надані йому як ліквідатору. Зокрема, для визнання за відповідачем права власності на майно з метою його подальшої реалізації для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Повертаючи позовну заяву арбітражного керуючого ОСОБА_3, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позовна заява подана особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Такі висновки не відповідають фактичним обставинам та суперечать закону.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Херсонської області від 05 березня 2009 року ОСОБА_4 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 13 липня 2010 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Відповідно до абз. 16 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом (2343-12) порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження, як реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) .

Тобто, ліквідатор банкрута – арбітражний керуючий ОСОБА_3 при здійсненні ліквідаційної процедури, є повноважною особою кредиторів, діє в їхніх інтересах та забезпечує задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 371 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Таке свідчить про те, що арбітражний керуючий ОСОБА_3, як ліквідатор ФОП ОСОБА_4 має право на звернення до суду з позовом про визначення частки у майні боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності в інтересах кредиторів останнього.

Оскільки, арбітражний керуючий ОСОБА_3 подав позовну заяву не від імені відповідача, а від свого імені для забезпечення виконання повноважень, які надані йому як ліквідатору ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то підстав для повернення поданої ним позовної заяви у суду першої інстанції не було.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, у порушення правил ст. 303 ЦПК України, на зазначене уваги не звернув і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п.2 ст. 342 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

З урахуванням того, що при відкритті провадження у даній справі судом першої інстанції було порушено порядок встановлений для вирішення вказаного питання, то оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 335, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 11 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 05 травня 2011 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.