Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сімоненко В.М.,
суддів: Гончара В.П., Олійник А.С.,
Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") до ОСОБА_3 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2011 року ПАТ КБ "Надра" звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 8 жовтня 2008 року у відділенні № 19 філії ПАТ КБ "Надра" Київського регіонального управління відбулось помилкове зарахування на рахунок №НОМЕР_1 клієнта грошових коштів у розмірі 30 тис. грн., у зв’язку з чим картковий рахунок ОСОБА_3 був поповнений на 30 тис. грн. Первинний касовий документ, зокрема, заява про переказ готівки від 8 жовтня 2008 року про внесення на картковий рахунок №НОМЕР_1 ОСОБА_3 суми 30 тис. грн. в касових документах філії ПАТ КБ "Надра" Київського регіонального управління відсутній. Позивач вважає, що відповідач, скориставшись його послугами, безпідставно набув майно – грошові кошти в сумі 30 тис. грн., у зв’язку з чим просив стягнути з відповідача вказану суму.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2011 року рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2011 року скасовано, позов задоволено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухваленого рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що в касових документах філії ПАТ КБ "Надра" Київського регіонального управління відсутній первинний касовий документ, зокрема, заява про переказ готівки від 8 жовтня 2008 року про внесення на картковий рахунок №НОМЕР_1 ОСОБА_3 суми 30 тис. грн., а останній в свою чергу не надав суду квитанції, яка б підтверджувала факт внесення ним вказаної грошової суми на картковий рахунок, що загалом, на думку апеляційного суду, свідчить про те, що ОСОБА_3 без достатньої правової підстави набув цю грошову суму.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом установлено, що з квітня 2008 року ОСОБА_3 є клієнтом ВАТ КБ "Надра" (зараз-ПАТ КБ "Надра").
8 жовтня 2008 року у відділенні № 19 філії ПАТ КБ "Надра" Київського регіонального управління відбулось зарахування на рахунок №НОМЕР_1 клієнта грошових коштів у розмірі 30 тис. грн., у зв’язку з чим картковий рахунок ОСОБА_3 був поповнений на 30 тис. грн.
Згідно з висновком ПАТ КБ "Надра" від 13 серпня 2010 року за результатами розслідування помилкового зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 встановлено, що 8 жовтня 2010 року працівником банку ОСОБА_4 при опрацюванні карткового рахунку №НОМЕР_1 ОСОБА_3 внаслідок збігу обставин стався технічний збій. Операцію з поповнення цього рахунку виконати не вдалось, але згодом з’ясувалось, що відбулось часткове зарахування грошової суми на вказаний рахунок без фактичного внесення суми для поповнення рахунку(а.с.38).
Аналогічний висновок викладений в акті внутрішньої перевірки за фактом помилкового перерахування коштів громадянину ОСОБА_3 від 3 червня 2011 року, в якому, між іншим зазначено, що 1 листопада 2009 року при проведенні у філії ПАТ КБ "Надра" Київського регіонального управління інвентаризації синтетичного балансового рахунку 2924 "RU Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток" було виявлено близько 800 операцій поповнення карткових, накопичувальних, депозитних рахунків клієнтів без фактичного внесення грошових коштів в каси відділень та документального оформлення операцій на загальну суму 13 086 666 грн. 28 коп. (а.с.69-72).
Із пояснень касира-менеджера відділення № 19 філії ПАТ КБ "Надра" Київського регіонального управління ОСОБА_4 від 19 липня 2010 року вбачається, що 8 жовтня 2008 року нею було проведено операцію з поповнення карткового рахунку №НОМЕР_1 ОСОБА_3 на суму 30 тис. грн. У кінці робочого дня при перевірці контролером та начальником відділення надлишків чи недостач виявлено не було. Через деякий час надійшла інформація про те, що на рахунок ОСОБА_3 було помилково зараховано кошти, а за яких обставин це сталось ОСОБА_4 пояснити не змогла (а.с.37).
Із поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку № НОМЕР_1 за період з 1 жовтня 2008 року до 7 липня 2010 року вбачається, що 8 жовтня 2008 року відбулось дворазове поповнення цього рахунку на суми 30 тис. грн. і 35 тис. грн. 9 жовтня 2008 року відбулось поповнення вказаного рахунку на суму 34 тис. грн. (а.с.6).
1 листопада 2009 року позивачем було виявлено помилкове зарахування грошових коштів на рахунок відповідача, що відбулось ще 8 жовтня 2008 року.
16 грудня 2009 року Київське регіональне управління ВАТ КБ "Надра" повідомило ОСОБА_3 про помилкове зарахування на його картковий рахунок грошової суми 30 тис. грн., у зв’язку з чим просило повернути вказану суму протягом трьох днів від дня одержання повідомлення (а.с.10).
цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову у зв’язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2011 року скасувати, рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2011 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Сімоненко Судді: В.П. Гончар Т.П. Дербенцева А.С. Олійник О.В. Ступак