Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі – ПАТ КБ "Приватбанк") на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2011 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" про зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 вересня 2005 року між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір №PVT0GK00000108 за умовами якого відповідач надав, а позивач отримав у кредит грошові кошти в розмірі 68 120 грн. Оскільки у лютому 2009 року відповідачем в односторонньому порядку було змінено відсоткову ставку, вважає дії банку незаконними.

рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Зобов’язано ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити перерахунок за кредитним договором №PVT0GK00000108 від 16 вересня 2005 року, укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3, та зарахувати суму різниці по кредитним платежам, сплачену внаслідок одностороннього збільшення відсоткової ставки, у рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заявленого позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю – доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підвищення процентної ставки в односторонньому порядку мало місце з 01 лютого 2009 року, а 10 січня 2009 року набув чинності Закон України від 12 грудня 2008 року, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшеним банком в односторонньому порядку, а умова договору банківського вкладу щодо права банку змінювати розмір відсотків на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, котрі визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. ст. 536, 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року (661-17) , яким ЦК України (435-15) було доповнено ст. 1056-1, набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Судом установлено, що 16 вересня 2005 року між сторонами було укладено кредитний договір №PVT0GK00000108, за умовами якого відповідач зобов’язаний надати позивачу кредит в сумі 68 120 грн. на строк до 15 вересня 2015 року, з виплатою відповідних відсотків у встановленому договором розмірі та строків (а. с. 5-6).

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США., за згодою позичальника (а. с. 5).

На момент укладення договору чинне законодавство не обмежувало право банку підвищувати процентну ставку в односторонньому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, що 25 грудня 2008 року банком було прийняте рішення про підвищення з 1 лютого 2009 року процентної ставки, про що 06 січня 2009 року ОСОБА_3 було надіслано повідомлення (а.с.26 - 30). До такого ж висновку прийшов суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача (а.с.88).

Таким чином, банком прийняте рішення про зміну ставки до набрання чинності закону, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Отже строк, з якого ставка підвищується, вирішального значення не має, оскільки це є лише механізмом виконання домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку.

Вирішальним значенням для справи є момент прийняття рішення банком.

Таким чином, суд на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.