Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" про визнання правочину недійсним з моменту його укладення та скасування державної реєстрації за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 4 липня 2011 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_6 звернулася в порядку ст.ст. 4, 203, 207, 215, 216, 230 ЦК України і ст.ст. 13- 18, 20 Закону України "Про оренду землі" до закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (далі – ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля") про визнання правочину (договору оренди землі від 6 грудня 2004 року) недійсним з моменту його укладення та скасування державної реєстрації.

В обгрунтування своїх вимог указувала, що 6 грудня 2004 року уклала із ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" договір оренди належної їй земельної ділянки площею 2,41 га. Отримавши копію договору лише у вересні 2010 року, позивачка з’ясувала, що згода з істотних умов договору досягнута з відповідачем не була, а тому цей договір є неукладеним і права користування землею для відповідача не породжує. В порушення вимог Закону України "Про оренду землі" (161-14) відповідачем до підписаного сторонами договору не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію, до договору не надано акту приймання-передачі предмету оренди, тому просила визнати правочин недійсним з моменту його укладення та скасувати його державну реєстрацію.

Заявою від 14 березня 2011 року ОСОБА_6 змінила підстави позову, уточнила позовні вимоги, зазначивши що договір є неукладеним, та просила суд в порядку, встановленому главою 83 ЦК України (435-15) витребувати земельну ділянку у відповідача, зобов’язати Вінницьку регіональну філію державне підприємство "Центр ДЗК" та відділ Держкомзему у Крижопільському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 9 лютого 2007 року за № 345, і стягнути з відповідача судові витрати.

рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 4 липня 2011 року, позов задоволено частково. Постановлено витребувати у ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" з незаконного володіння земельну ділянку площею 2,41 га (державний акт ВН № 125 від 11 травня 2001 року), що належить ОСОБА_6 Зобов’язано Вінницьку регіональну філію державне підприємство "Центр ДЗК" та відділ Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 9 лютого 2007 року за № 345. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" порушує питання про скасування зазначених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підписаний сторонами документ не містить необхідної інформації про об’єкт оренди як одну із істотних умов договору оренди землі, а тому такий договір не є укладений, не породжує для сторін прав та обов’язків. За таких обставин, право оренди на спірну земельну ділянку у відповідача не виникає, а земельна ділянка підлягає поверненню позивачу як безпідставно набуте майно на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,41 га, що розташована в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області.

6 грудня 2004 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області.

Відповідно до пунктів 8, 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки в грошовій або натуральній формі, що складає 412 гривень 55 копійок, строк дії договору становить 10 років.

Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр "ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 9 лютого 2007 року за № 345.

У якості додатку до договору додано копію державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_6, з якого вбачається, що їй, відповідно до рішення п’ятнадцятої сесії третього скликання Тернівської сільської ради передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,41 га в межах згідно з планом, розташовану на території Тернівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У період з 2004 року по 2010 року відповідачем позивачці нараховувалась та видавалась орендна плата, яка отримувалася останньою, що дає підстави вважати про обізнаність ОСОБА_6 щодо існування орендних правовідносин між нею та ЗАТ "ПК "Поділля".

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) , тощо.

Так, відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Статтями 14, 18 і 20 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом .

Невід’ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом (161-14) .

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (2073-98-п) , державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача було спрямоване на укладання договору оренди.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відсутність у договорі оренди схеми земельної ділянки, її кадастрового плану та акту визначення меж земельної ділянки в натурі, як однієї з істотних умов договору, є підставою для визнання такого договору неукладеним.

Однак, як зазначено вище, до договору оренди земельної ділянки додано копію державного акту, при виготовленні, видачі та реєстрації якого було складено відповідні план та схему земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

Наведене свідчить про те, що між позивачем та відповідачем при укладенні договору оренди землі погоджено усі істотні умови, у тому числі об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), що підтверджується пунктами 1, 2 договору оренди землі від 6 грудня 2004 року.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що оспорюваний договір оренди землі є неукладеними, є помилковим.

Крім цього, позивачем заявлено позовні вимоги до ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" про витребування майна в порядку глави 83 ЦК України (435-15) , оскільки земельна ділянка була передана відповідачу на виконання юридично неукладеного договору оренди, а також заявлено позовні вимоги до Вінницької регіональної філії державне підприємство "Центр ДЗК" та відділу Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області про скасування державної реєстрації спірного договору оренди.

Однак суд ухвалив рішення та зобов’язав Вінницьку регіональну філію державне підприємство "Центр ДЗК" і відділ Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області, які не були сторонами в справі, скасувати державну реєстрацію договору оренди.

Статтями 1212, 1213 ЦК України визначено загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, відповідно до яких особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Приймаючи до уваги те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про виникнення у ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" права користування спірною земельною ділянкою на відповідній правовій підставі, то положення статей 1212, 1213 ЦК України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_6 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди, у зв’язку з чим постановлені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 336, 341, ч. 2 ст. 344, ст. 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" задовольнити.

рішення Крижопільського районного суду від 15 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 4 липня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля", треті особи: Вінницька регіональна філія ДП "Центр ДЗК", відділ Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області, про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди – відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.