Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

Євграфової Є.П., Ситнік О.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою Запорізького Державного підприємства "Радіоприлад" (далі – ЗДП "Радіоприлад") про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року,

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ЗДП "Радіоприлад" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково по цивільній справі № 2-1102/09 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені із ЗДП "Радіоприлад" на користь ОСОБА_3

Заява обґрунтована тим, що 6 квітня 2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ЗДП "Радіоприлад" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково – на користь позивачки стягнуто 4 316,00 грн. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3 025,56 грн., а всього стягнуто –7 341,56 грн.

8 липня 2009 року Господарським судом Запорізької області за заявою ВАТ "Запоріжжяобленерго" порушено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство ЗДП "Радіоприлад". На виконання ухвали суду від 10 серпня 2009 року в газеті "Голос України" за № 172 (4672) від 15 вересня 2009 року надруковано оголошення про порушення відповідної справи про банкрутство.

Відповідно до п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до Законів України "Про державну статистику" (2614-12) та "Про оплату праці" (108/95-ВР) , затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (z0114-04) , суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці, тобто не є заробітною платою, а ОСОБА_3 з вимогою про стягнення середнього заробітку не є конкурсним кредитором.

Посилаючись на положення ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявник вважає, що оскільки ОСОБА_3 не увійшла до зазначеного реєстру як конкурсний кредитор, її вимоги в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені слід вважати погашеними.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року, задоволено заяву Запорізького Державного підприємства "Радіоприлад". Визнано таким, що частково не підлягає виконанню виконавчий лист Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 2-1102/09 виданий 28 квітня 2009 року ОСОБА_3 щодо стягнення із Запорізького Державного підприємства "Радіоприлад" несплаченої заробітної плати – в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі, що складає 3 025,56 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи вимоги Запорізького Державного підприємства "Радіоприлад", суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за рішенням суду на користь ОСОБА_3 підлягали стягненню не тільки заборгованість із заробітної плати, але і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що не є заробітною платою і відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ОСОБА_3 повинна була звернутися до господарського суду із заявою з вимогами до боржника протягом тридцяти днів із дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі, однак вказаних вимог не виконала, тому виконавчий лист про стягнення з ЗДП "Радіоприлад" 3025,56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не підлягає виконанню.

Однак, погодитися з таким висновком судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З матеріалів цивільної справи вбачається і сторонами не заперечується, що 28 квітня 2009 року на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 квітня 2009 року виданий виконавчий лист про стягнення з ЗДП "Радіоприлад" на користь ОСОБА_3 4316 грн. заборгованості по заробітній платі та 3025,56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Виконавчий лист було передано на виконання, 7 травня 2009 року відкрито виконавче провадження.

8 липня 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗДП "Радіоприлад", а 15 вересня 2009 року опубліковано оголошення у газеті "Голос України".

Суди вважали, що незалежно від того, що на час порушення провадження у справі про банкрутство та опублікування оголошення, виконавчий лист перебував на виконанні у органах Державної виконавчої служби, ОСОБА_3 зобов’язана була подати заяву про заборгованість зі сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки вказана сума не є заробітною платою.

При вирішенні вказаного питання слід врахувати, що за п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника.

Тобто, можливість виконання таких рішень судів у примусовому порядку виникла після внесення до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" змін, передбачених пп. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) , згідно з якими обов’язкове зупинення виконавчого провадження у справах, де боржником є підприємство, яке не ліквідоване, але визнане банкрутом, стало можливим лише в тому разі, коли на вимогу стягувача (в даному випадку – найманого працівника) поширюється дія мораторію, введеного господарським судом. Якщо мораторію на задоволення вимог кредиторів не введено, примусове виконання судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати та інших виплат, належних найманому працівникові з підприємства, визнаного банкрутом, здійснюється в загальному порядку незалежно від факту визнання такого підприємства банкрутом.

У матеріалах цивільної справи знаходяться дві ухвали господарського суду Запорізької області від 8 липня 2009 року про порушення провадження у справі про банкрутство та від 17 серпня 2010 року про затвердження реєстру конкурсних кредиторів ЗДП "Радіоприлад", у жодній із яких не установлено мораторію на задоволення вимог кредиторів. Такий мораторій, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Із виписки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження № 12690329 про стягнення із ЗДП "Радіоприлад" на користь ОСОБА_3 7341,56 грн. вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 7 травня 2009 року, в наступному виконавче провадження передавалося на виконання кільком державним виконавцям. Відомостей про зупинення виконавчого провадження виписка не містить. Не містять таких відомостей і матеріали цивільної справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що суд першої інстанції не встановив фактичні обставини справи, не перевірив, чи було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та чи зупинялося виконавче провадження, а судом апеляційної інстанції не перевірено доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не надано оцінки доказам, наданим сторонами, як це вимагає ст. 212 ЦПК України.

Зазначені обставини тягнуть за собою скасування судових рішень з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 333. 335, 336, 342, 343, 344, 345, 349 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.