6-34083св11 Про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок - 07.12.2011 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцех", ОСОБА_3, Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, треті особи – приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, ОКП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Криничанського району Дніпропетровської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, повернення грошей за незаконно проданий житловий будинок, визнання права власності на житловий будинок та зобов’язання реєстрації права власності,

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому зазначив, що 06 липня 1988 року уклав з колгоспом "За мир" Криничанського району Дніпропетровської області договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

В той же час, 23 липня 2007 року було укладено договір купівлі-продажу зазначеного будинку між СТОВ "Агроцех" в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Посилався на те, що спірний житловий будинок, право на який позивач набув шляхом викупу, ОСОБА_3 було продано незаконно.

З урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку, укладений між СТОВ "Агроцех" та ОСОБА_3 23 липня 2007 року, свідоцтво про право власності на будинок видане ОСОБА_3, зобов’язати СТОВ "Агроцех" повернути ОСОБА_3 гроші за незаконно проданий будинок, визнати за ним право власності на спірний житловий будинок та зобов’язати зареєструвати це право у встановленому законом порядку.

Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2011 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Рішення виконавчого комітету Криничанської селищної ради Криничанського району № 113 від 20 жовтня 2000 року в частині визнання за СТОВ "Агроцех" права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 – визнано недійсним.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, укладеного між СТОВ "Агроцех" в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, що дає підставу ОКП "Криничанське БТІ" зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно на ім’я ОСОБА_4

Зобов’язано СТОВ "Агроцех" відшкодувати ОСОБА_3 24 554 грн. за незаконно проданий житловий будинок. Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що суди, задовольняючи позов, не звернули увагу на те, що ОСОБА_4 не набув права на спірний будинок, оскільки договір купівлі-продажу не було нотаріально посвідчено.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Визнаючи недійсними рішення виконкому Криничанської селищної ради №113 від 20 жовтня 2000 року про визнання за СТОВ "Агроцех" права власності на спірний будинок та договору купівлі-продажу вказаного будинку від 23 липня 2007 року, укладеного між СТОВ "Агроцех" та ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право власності СТОВ "Агроцех" на вказаний будинок було набуте внаслідок шахрайських дій з боку директора вказаного Товариства ОСОБА_7

Такі висновки ґрунтуються на законі та відповідають встановленим фактам.

Так, постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року відносно ОСОБА_7, як директора СТОВ "Агроцех" з нереабілітуючих підстав закрито кримінальну справу, з якої вбачається, що право власності СТОВ "Агроцех" на будинок АДРЕСА_1 набуто внаслідок підробки ОСОБА_7 документів та вчинення шахрайських дій.

За таких обставин, коли право власності СТОВ "Агроцех" на спірний будинок було набуте з підстав заборонених законом, то у СТОВ "Агроцех" відповідно не було і права на відчуження цього будинку ОСОБА_3

В той же час, вирішуючи питання про визнання за ОСОБА_4 права власності на вказаний будинок суд не звернув уваги на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору( ст. 47 ЦК України).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках передбачених законом. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Статтею 48 ЦК УРСР передбачено, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону, у тому числі ущемляє особисті або немайнові права неповнолітніх дітей.

Таке свідчить про те, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема і договори купівлі-продажу.

Визнаючи за ОСОБА_4 право власності на спірний будинок на підставі договору купівлі-продажу від 6 липня 1988 року, суд у порушення ст.ст. 212, 214 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатній мірі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин та не врахував, що позивач не порушував у своєму позові питання про визнання вказаного договору дійсним.

Крім того, визнаючи недійсним рішення виконкому Криничанської селищної ради №113 від 20 жовтня 2000 року про визнання за СТОВ "Агроцех" права власності на спірний будинок, суд у порушення ст. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог та не звернув уваги на те, що така вимога позивачем не заявлялась.

У порушення приписів ч.4 ст. 10 ЦПК України суд не роз’яснив право позивача на уточнення позовних вимог, зміну підстав та предмету позову, подачу з цього приводу відповідних доказів.

Залишаючи без змін зазначене судове рішення, у порушення ст. 303 ЦПК України на вказане не звернув уваги і апеляційний суд.

Зазначені порушення процесуального закону унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є у відповідності до ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухвалених у даній справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 335, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.