Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Гончара В.П., Олійник А.С.,

Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ліга" (далі – ТОВ "Агро-Ліга") про стягнення майнового паю, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 9 серпня 2011 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є власником майнового паю колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба", яке у 2000 році було реорганізоване в ТОВ "Агро-Ліга". У 2001 році між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди майнового паю строком до 2008 року. По закінченню вказаного терміну відповідач майновий пай позивачу не повернув, на неодноразові прохання останнього повернути пай не відреагував, що стало підставою для звернення до суду. Позивач просив суд стягнути з відповідача 8 610 грн. майнового паю та судові витрати в справі.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 9 серпня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог, а саме: недоведеності існування між сторонами договірних відносин – укладення договору оренди майнового паю; недоведеності передання позивачем відповідачеві майна: недоведеності володіння відповідачем без відповідної правової підстави майном позивача.

Як встановлено судами, ОСОБА_3, який був членом КСП "Дружба" отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № НОМЕР_1 від 17 лютого 2004 року та є власником 1,01 % частини майнового паю "Дружба" с. Новомиколаївка, Новгородківського району Кіровоградської області в розмірі 8 610 грн. (а.с.4).

Судом надано критичну оцінку акту приймання-передачі майна від 24 грудня 2001 року, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли в рахунок майнового паю КСП "Дружба" від СПД "ОСОБА_2" на підставі постанов та виконавчих листів № 2-347/2001 і № 2-346/2001 наступне майно: телятник; благоустрій ферми; металевий паркан; кузню; плити ЖБІ у кількості 33 (а.с.41).

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (1618-15) .

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вищевказане свідчить про те, що відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, якого підтримав апеляційний суд, встановив фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини на підставі зібраних по справі доказів, та постановив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог 337 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 9 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.