Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства "Євротранс-2005" (далі – ПП "Євротранс-2005") про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2011 року,

У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПП "Євротранс-2005" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 25 жовтня 2008 року з вини водія ОСОБА_4, який виконував свої трудові обов’язки по перевезенню пасажирів служби таксі, трапилася ДТП, під час якої було пошкоджено її автомобіль.

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 вересня 2009 року, який вступив в силу, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Під час розгляду кримінальної справи вона була визнана потерпілою та встановлено, що між ПП "Євротранс-2005" та ОСОБА_4 існують трудові відносини.

У зв’язку з тривалим розглядом кримінальної справи по факту ДТП нею було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля "Дачіа Логан", державний номер НОМЕР_1, на загальну суму 16 330 грн.

Оскільки автомобіль "Део Ланос" державний номер НОМЕР_3 на момент вчинення ДТП був власністю ПП "Євротранс-2005", тому вважає, що шкоду зобов’язано відшкодувати ПП "Євтотранс-2005".

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 08 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПП "Євротранс-2005" на користь позивачки 19311,78 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП з урахуванням індексу інфляції та штрафу в розмірі 3% річних, 500 грн. моральної шкоди, а також сплачених 198 грн. 30коп. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні заявленого позову.

У касаційній скарзі позивачка просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю – доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 знаходився у фактичних відносинах з ПП "Євротранс-2005", під час виконання своїх трудових обов’язків завдав шкоду позивачці, а тому відповідно до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України відповідач, як роботодавець зобов’язаний відшкодувати шкоду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що судом не встановлено істотні ознаки трудового договору між ОСОБА_5 та ПП "Євротранс-2005". : підкорення правилам внутрішнього трудового розпорядку та виплата працівникові заробітної плати.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України ш кода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 жовтня 2008 року близько 10-30 год. ОСОБА_4, водій служби таксі "ПП "Євротранс-2005", керуючи технічно-справним автомобілем "Део Ланос", державний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Червоноармійській зі сторони вул. Ровенської у напрямку вул. Комарова м. Чернівці, наближаючись до буд.№103-А допустив зіткнення із мотоциклом "Кавасакі", під керуванням ОСОБА_6, що рухався у зустрічному напрямку і який надалі зіткнувся із припаркованим біля правого краю дороги автомобілем "Дачіа-Логан", державний номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3, чим грубо порушив вимоги п. п. 23 "б",10,1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 вересня 2009 року, який набрав чинності, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (Порушення Правил дорожнього руху (1306-2001-п) ) та притягнуто до кримінальної відповідальності (а.с.35-41).

Виходячи з норми ст. 24 КЗпП України фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органа.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов’язків.

Судом першої інстанції досліджені матеріали кримінальної справи, з яких вбачається, що на момент скоєння ДТП автомобіль "Део Ланос" належить "ПП "Євротранс-2005", обладнаний рацією, спеціальними знаками, на ньому вказаний номер телефону служби таксі. Під час ДТП у ОСОБА_4 був наявний дорожній лист №255 за жовтень 2008 року. Проте копія дорожнього листа в матеріалах справи відсутня.

Згідно пояснень в судовому засіданні відповідача ОСОБА_4, він кожного дня перед виконанням обов’язків по перевезенню пасажирів проходив медичні огляди, автомобіль проходив технічний огляд, що підтверджується записами на дорожньому листі.

Відповідно до ч.2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно договору №255 оренди транспортного засобу від 25 лютого 2008 року ПП "Євротранс-2005" передав в строкове платне користування ОСОБА_4 для здійснення пасажирських перевезень, виключно під торговою маркою "Євротранс-2005", легковий автомобіль марки "Део Ланос", з відповідною орендною платою.

В порушення зазначеної норми договір оренди транспортного засобу не був посвідчений нотаріально.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в силу закону договір є недійсним.

Суд апеляційної інстанції, без дослідження нових доказів, фактично переоцінив надані позивачкою докази, прийняв до уваги договір оренди транспортного засобу та прийшов до висновку про недоведеність трудових відносин.

Проте суди не визначили, ким виплачувалася заробітна плата водію, тобто не встановили однієї з умов трудового договору – оплати праці та суб’єктів цього договору.

Отже, судом не з’ясовані всіх обставини справи та не надано їм оцінки.

З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спори.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися у силі та підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК колегія судів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2011 року, та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2011 року скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухала оскарженню не підлягає.