Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Шостак" до об’єднання співвласників цілісного майнового комплексу "Хлібороб" с. Заболотці Бродівського району Львівської області про визнання права власності і виділення майна за касаційною скаргою голови ради об’єднання співвласників цілісного майнового комплексу "Хлібороб" Леха Степана Івановича на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року,

У жовтні 2008 року приватне підприємство "Шостак" (далі – ПП "Шостак") звернулося в порядку ст.ст. 16, 358, 364 ЦК України до суду з указаним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що він є власником майнового паю КСП "Хлібороб" на суму 732 867 гривень 30 копійок, що становить 20,39 % вартості його майнового фонду. У квітні 2008 року ПП "Шостак" звернулося до відповідача з заявою про виділення майна в натурі згідно з наданим переліком на суму 579 504 гривні 33 копійки та техніки і обладнання, що є невід’ємною частиною обраного майна, на залишкову суму. Загальними зборами уповноважених співвласників майнових сертифікатів цілісного майнового комплексу "Хлібороб" (далі – ЦМК "Хлібороб"), які відбулися 6 травня 2008 року і на яких приймалися рішення щодо виділення майна в натурі власникам майнових паїв, майно позивачу за його заявою виділено не було. У зв’язку з цим він змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності і виділення майна, що є у спільній частковій власності.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 9 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача виділити позивачу в натурі та визнати за ним право власності на наступні об’єкти: по тваринницькій фермі в с. Заболотці: корівник 2-х рядний (1951 р.), корівник 4-х рядний (1981 р.), телятник (1965 р.) та телятник (1977 р.), пункт штучного запліднення, будку ваги зважування, силосну споруду, піднавіс на сіно та внутрішні фермерські дороги – загальною вартістю 225 023 гривні 52 копійки; по будівельній бригаді №1 в селі Заболотці: будинок пилорами, автовагу, зерносклад, замощення току, установку ДП-4/Шлакоблоки – загальною вартістю 50 812 гривень 98 копійок; по МТФ: контора приміщення МТФ, будівля КЗС-20, зернонавантажувач ЗСП-100, зерноочисний комплекс ВВС-25 на загальну суму 53 779 гривень 55 копійок; по механізованому загону: адміністративне приміщення мехзагону, ремонтна майстерня, піднавіс для тракторів, будка заправки, резервуар 15 м. куб, резервуар 5 м. куб., а всього на суму 119 208 гривень 09 копійок; по автопарку – АЗС будка, резервуар 10 м. куб, резервуар 25 м. куб., замощення АЗС, ангар арочний, гараж для автомашин, естакада – на суму 127 667 гривень 46 копійок, а всього майна загальною вартістю 576 491 гривня 60 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат.

У касаційній скарзі голова ради об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" Лех С.І. порушує питання про зміну рішення апеляційної інстанції та виключення з переліку майна, на яке визнано право власності за позивачем, майна механізованого загону, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

До касаційної скарги в порядку ст. 329 ЦПК України приєдналися ОСОБА_7, ОСОБА_8, Вовчастий Володимир Федорович та підтримали її в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" є громадською організацією без створення юридичної особи, не є правонаступником СС "Хлібороб", а тому не може бути належним відповідачем у даній справі.

Скасовуючи рішення місцевого суду й ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ПП "Шостак" придбало майнові паї у 257 членів об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" та має право на майновий пай в розмірі 732 867 гривень 30 копійок, або на 20,39%, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ЛВ № 006262, виданим Заболотцівською сільською радою 10 квітня 2008 року, однак загальними зборами уповноважених співвласників майнових сертифікатів ЦМК "Хлібороб", які відбулися 6 травня 2008 року, у задоволенні заяви ПП "Шостак" про передачу конкретного майна в натурі було фактично відмовлено; право позивача на отримання даної частки майнового паю фонду об’єднання відповідачем не оспорюється; відповідно до п. 4.9 положення про об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" голова ради об’єднання представляє інтереси останнього в державних установах та громадських організаціях, а тому голова ради об’єднання, як фізична особа, уповноважена всіма власниками майнових паїв ЦМК "Хлібороб" представляти їх інтереси та є суб’єктом цивільно-правових відносин і може виконувати представницькі функції об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" як належного відповідача у справі. Крім того, апеляційний суд указав, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 9 березня 2010 року, ухваленим у справі за позовом ПП "Шостак" до об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених власників майнових сертифікатів ЦМК господарства "Хлібороб" від 6 травня 2008 року, об’єднання визнано належним відповідачем за позовом ПП "Шостак", що відповідно до ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню у даній цивільній справі.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

За правилами ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ в натурі його частки із спільного майна за згодою інших співвласників.

Згідно з п. 3 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

При цьому Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року за № 62 (z0305-01) , передбачено механізм використання майнових паїв їх власниками. Так, відповідно до п. 9 Порядку (z0305-01) , виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Судом установлено, що об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" було створено згідно з рішенням загальних зборів власників майнових паїв реформованої селянської спілки "Хлібороб" від 12 лютого 1999 року і діє на підставі положення про об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб", затвердженого загальними зборами співвласників цілісного майнового комплексу (протокол № 1 від 12 лютого 1999 року) (а.с. 24,25).

Відповідно до пп. 2.1, 2.2, 2.3 вказаного положення об’єднання є добровільним громадським формуванням, створеним власниками ЦМК "Хлібороб" на основі єдності інтересів щодо спільної реалізації своїх майнових прав. Об’єднання є громадською організацією без створення юридичної особи. Метою діяльності об’єднання є задоволення та захист законних соціальних та економічних інтересів пайовиків реформованого колективного сільськогосподарського підприємства СС "Хлібороб".

Із договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, від 3 лютого 2000 року, який підписаний директором СТОВ "Хлібороб" Вовчастим В.Ф. і головою ради об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб" Лехом С.І., вбачається, що він укладений між співвласниками майнових паїв, отриманих в результаті паювання майна селянської спілки "Хлібороб" після її реорганізації в СТОВ "Хлібороб" (а.с. 22, 23).

Відповідно до п. 1.2 указаного договору співвласники цілісного майнового комплексу домовилися отримати майно від СТОВ "Хлібороб" в спільну часткову власність, спільно володіти, користуватися і розпоряджатися майном як єдиним майновим комплексом у відповідності з даним договором та іншими угодами, укладеними між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на частину пайового фонду майна СТОВ "Хлібороб" у розмірі 732 867 гривень 30 копійок, або на 20,39%, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ЛВ № 006262, виданим Заболотцівською сільською радою 10 квітня 2008 року (а.с. 47).

Обгруновуючи право ПП "Шостак" на звернення до суду за захистом порушених майнових прав та інтересів, апеляційний суд виходив із того, що загальними зборами уповноважених співвласників майнових сертифікатів ЦМК "Хлібороб", які відбулися 6 травня 2008 року, у задоволенні заяви ПП "Шостак" про передачу конкретного майна в натурі було фактично відмовлено.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції встановив і вказав на те, що право позивача на отримання належної йому частки майнового паю фонду об’єднання відповідачем не оспорюється, що є порушенням принципів, установлених ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Таким чином суд апеляційної інстанції частково задовольнив позовні вимоги за відсутності спору про право, яке підлягає судовому захисту, та за відсутності даних про те, що ПП "Шостак" було членом СТОВ "Хлібороб" або об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб", що дає йому право вимагати виділення належного йому майнового паю від об’єднання співвласників ЦМК "Хлібороб", яке не є правонаступником СТОВ "Хлібороб".

Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а апеляційний суд, перевіряючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, у порушення вимог чинного процесуального та матеріального законодавства України дійшов помилкового висновку про необхідність скасування законного й обґрунтованого судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу голови ради об’єднання співвласників цілісного майнового комплексу "Хлібороб" Леха Степана Івановича задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року скасувати, рішення Бродівського районного суду Львівської області від 9 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.