Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Макарчук М.А. Леванчук А.О. Писана Т.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору застави недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дніпровського районного суду в м. Херсоні від 6 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2011 року,

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 05.11.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Снабресурс – Юг" був укладений кредитний договір №010/04-02/1799, згідно якого додаткової угоди до кредиту №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року позивач надав ПП "Снабресурс – Юг" кредит у розмірі 989800,00грн. строком на 120 місяців з 05.11.2007 року по 04.11.2017 року, а підприємство прийняло на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 13,00% на місяць за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевий строк погашення кредиту – 04.11.2017 року. В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договори поруки від 05.11.2007 року та від 13.08.2010 року, згідно яких поручителі прийняли на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі. Крім того кредитний договір забезпечено заставою згідно договору від 06.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та позивачем. Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахувавши кошти на поточний рахунок позичальника. ПП "Снабресурс – Юг" належним чином свої зобов’язання за договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Сума заборгованості за договором станом на 25.02.2011 року становить 824244,80грн. На підставі викладеного просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором №010/04-02/1799 від 05.11.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року в сумі 824244,80грн. та в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на предмет застави. Судові витрати покласти на відповідачів.

ОСОБА_8 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір застави від 06.11.2007 року, посилаючись на те, що на час укладання спірного договору вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7, який відповідно не отримував від неї згоду на таке укладання, крім того договір було укладено ОСОБА_6 на підставі довіреності, якому вона також не надавала відповідної згоди.

Рішенням Дніпровського районного суду в м. Херсоні від 6 липня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №010/04-02/1799 від 05.11.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року в сумі 824244,80грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/04-02/1799 від 05.11.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року в сумі 824244,80грн. звернути стягнення на майно ОСОБА_7, перелік якого наведений в договорі застави основних засобів від 06.11.2007 року за реє.№8312 та знаходиться в заставі AT "Райффайзен Банк Аваль".

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції судові витрати у розмірі 1820,00грн.

У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про визнання договору застави недійним – відмовити за необґрунтованістю.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 порушує питання про скасування рішення районого та ухвали апеляційного судів, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Із справи вбачається, що ОСОБА_9 приймав участь у розгляді цивільної справи через представника ОСОБА_10 і через нього повідомлявся про судове засідання 6 липня 2011 року(а.с.144). Про розгляд справи 11 жовтня 2011 року апеляційним судом відповідач повідомлений 1 жовтня, про що свідчить розписка про вручення судового повідомлення (а.с. 191).

З цих підстав посилання в касаційній скарзі на неповідомлення його попередніми судами про час та місце судового засідання є безпідставним.

Інші доводи касаційної скарги також висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду в м. Херсоні від 6 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.