Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зобов’язання виконання умов договору банківського вкладу, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року, –

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся з зазначеним позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зобов’язання виконання умов договору банківського вкладу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 листопада 2009 року між ним та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 334550/01/М6-6. Згідно з умовами договору банк зобов’язався прийняти від вкладника на зберігання депозит готівкою в сумі 100,00 грн. строком на 24 місяці. Крім того, п. 2.4 договору передбачено, що на депозитний вклад приймаються додаткові внески. Однак, 12 листопада 2010 року працівником банку було відмовлено позивачу у прийнятті додаткового внеску на депозитний вклад, чим порушено його право за договором.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року позовні вимоги задоволено. Зобов’язано відповідача приймати від ОСОБА_3 додаткові внески на депозитний вклад у відповідності до п. 2.4 договору банківського вкладу в національній валюті № 334550/01/М6-6 від 12 листопада 2009 року без укладення додаткових угод або внесення змін до існуючого договору. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просив рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріально та процесуального права, та просив ухвалити нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що банком порушено умову договору банківського вкладу, якою визначено право вкладника вносити додаткові внески на депозит, а також обов’язок банку їх приймати.

Однак повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що 12 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 334550/01/М6-6, згідно з умовами якого банк зобов’язався прийняти від вкладника на зберігання депозит готівкою в сумі 100,00 грн. строком на 24 місяці.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що на депозитний вклад приймаються додаткові внески.

Однак, 12 листопада 2010 року всупереч умовам договору працівником банку було відмовлено позивачу у прийнятті додаткового внеску на депозитний вклад.

Листом від 18 листопада 2010 року керуючого філіалом "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Костянтинівка Донецької області" повідомлено позивача про те, що в зв’язку зі зміною ситуації на фінансовому ринку країни з 11 листопада 2010 року банком прийнято рішення приймати додаткові внески тільки за умови підписання додаткових угод. Тому, ОСОБА_3 запропоновано оформити додаткову угоду або відкрити новий вклад на загальних умовах, що діють у банку.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані дії банку суперечать вимогам ст. 651 ЦК України, згідно з якою зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги місцевий суд не врахував положення п. 2.2 договору, яким визначено, що строк депозиту становить 24 місяці і днем його повернення вказано 12 листопада 2011 року. Тому, зобов’язуючи банк приймати від позивача додаткові внески на депозитний вклад, не зазначивши при цьому період, протягом якого мають бути виконані такі дії, суд фактично визначив обов’язок банку безстроково приймати додаткові внески на депозит.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ст. 1058 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте місцевий суд не врахував зазначених вимог закону, належним чином не визначився зі строком виконання банком обов’язку приймати додаткові внески з урахуванням терміну дії договору, та всупереч вимогам статей 10 – 11 ЦПК України (1618-15) не уточнив позовні вимоги щодо періоду виконання банком обов’язку, визначеного п. 2.4 договору та вийшов за межі позовних вимог.

З огляду на наведене, ухвалені у справі рішення не можуть вважатись законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 березня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.