Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.В.,

Олійник А.С., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (далі – ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс") до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування збитків за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2011 року,

У вересні 2010 року страхова компанія звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь 17 083 грн. 13 коп.

Позов обґрунтовано тим, що оскільки страхова компанія виплатила страховику 17 083 грн. 13 коп. матеріальних збитків, завданих ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, то до неї відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області рішенням від 21 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача завдані збитки у розмірі 17 083 грн. 13 коп. та судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки страхова компанія відшкодувала ОСОБА_4 шкоду, завдану з вини ОСОБА_3, то вона має право регресної вимоги до останнього відповідно до положень ст. ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна.

Як установлено судами, вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, а також задоволено цивільний позов у кримінальній справі потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Стягнуто, зокрема, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 21 750 грн. 44 коп. майнової шкоди, завданої їй як володільцю автомобіля "ВАЗ-21070" та 7 000 грн. моральної шкоди.

Судами також встановлено, що зазначений автомобіль було застраховано ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" відповідно до договору страхування від 6 січня 2006 року. На виконання умов цього договору страховик виплатив закритому акціонерному товариству "АІСЕ Україна" (яке є вигодонабувачем за цим договором) страхове відшкодування платіжними дорученнями від 19 березня 2007 року у розмірі 4 923 грн. 86 коп., 14 січня 2009 року – 2 159 грн. 27 коп., 23 лютого 2009 року - 5 000 грн., 14 квітня 2009 року - 5 000 грн.., а всього:17 083 грн. 13 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" до ОСОБА_3, судами не було враховано положення ст. 61 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п.4 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні.

Згідно із ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки страхувальник ОСОБА_4 отримала за вироком суду повне відшкодування збитків, завданих їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, від особи, винної у їх заподіянні, тобто скористалася своїм правом на пред?явлення позову про відшкодування майнової шкоди в кримінальній справі, її позов задоволено вироком суду, то у ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" відсутні правові підстави для стягнення в порядку регресу з ОСОБА_3 шкоду, завдану ним ОСОБА_4

Невиконання рішення суду не може бути підставою для стягнення з ОСОБА_3 на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" сплаченого за договором страхування страховою компанією вигодонабувачу страхового відшкодування.

З огляду на викладене, суди стягнули з відповідача на користь позивача виплачене ним страхове відшкодування у порушення норм матеріального права.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними і обґрунтованими визнати не можна, тому вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову відповідно до ст. 341 ЦПК України.

Керуючись статтями 335, 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2011 року скасувати.

У задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.