Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Сімоненко В.М., Олійник А.С., Ступак О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними за касаційними скаргами ОСОБА_4 та заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2011 року,

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ними 22 квітня 2010 року за вказаною у договорі ціною 60500 грн., а також попереднього договору купівлі-продажу цієї ж квартири, укладеного між цими ж сторонами у цей же день, про те, що вона, ОСОБА_4 зобов'язувалась квартиру придбати, а відповідачка – відчужити за ціною 110 000 грн. у строк не пізніше 15 вересня 2010 року. Посилалась на те, що оспорювані нею договори носять удаваний характер, оскільки таким чином приховують договір позики, та просила визнати недійсними саме договори купівлі продажу.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 9 грудня

2010 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2011 року рішення суду першої інстанцїі скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_4 та заступник прокурора Автономної Республіки Крим, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив з недоведеності позовних вимог та правильно врахував, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, та такий правочин, який насправді вчинено, може бути визнаний недійсним, якщо він суперечить закону, а таких вимог позивачка не ставила.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.

На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4 та заступника прокурора Автономної Республіки Крим відхилити.

Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого

2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.