Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Дербенцевої Т.П., Сімоненко В.М., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" про визнання права власності;

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2010 року,

В лютому 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" про визнання права власності на земельну ділянку площею 257,83 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1, 3а для ведення садівництва, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право власності на садовий будинок № 016710 від 24 грудня 2001 року їй належить садовий будинок загальною площею 49,6 кв.м., який знаходиться за вищевказаною адресою. Садовий будинок розташовано на земельній ділянці площею 257.83 кв.м. і знаходиться у її користуванні. У липні 2005 року, користуючись своїм правом на отримання земельної ділянки площею 257,83 кв.м. для ведення садівництва, вона звернулася до Одеської міської ради з клопотанням про передачу цієї ділянки у її власність. Але її було направлено до Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" для розроблення проекту відведення земельної ділянки. ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" їй було відмовлено у розробленні проекту відведення вказаної земельної ділянки для ведення садівництва, оскільки спірна ділянка знаходиться на землях оздоровчого призначення та передачі у приватну власність не підлягає.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 257,83 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для ведення садівництва; зобов?язано Одеську регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітету України по земельним ресурсам" зареєструвати та видати державний акт на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 257,83 кв.м. за вказаною адресою.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2010 року, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2007 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2010 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.