Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії від 25 березня 2010 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" коштів за касаційною скаргою компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія), поданою через її представника ОСОБА_8, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року,

У червні 2010 року до суду звернулася компанія "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) з клопотанням про надання дозволу та примусове виконання рішення одноособового арбітра Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії від 25 березня 2010 року у справі № SCH-5100 за позовом компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) до товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" про стягнення суми заборгованості.

Клопотання мотивовано тим, що боржник добровільно не виконує

зазначене рішення, тому заявник просив постановити ухвалу про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 січня 2011 року клопотання компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) задоволено.

Надано дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення одноособового арбітра Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії від 25 березня 2010 року у справі № SCH-5100 за позовом компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) до товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ ЛТД", згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" зобов'язане сплатити компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) наступні суми: ціну товару, поставленого згідно із Контрактом №349.249 від 15 грудня 2008 року і Контрактом №349.294 від 15 січня 2009 року; проценти в розмірі 12% від 764 400 доларів США, нараховані з 17 березня 2009 року по 6 квітня 2009 року; проценти в розмірі 12% від 1 706 880 доларів США, нараховані з 7 квітня 2009 року до 25 березня 2010 року, 12% від 1 706 880 доларів США, нараховані з 26 березня 2010 року по день платежу, арбітражні витрати.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 січня 2011 року скасовано та постановлено нову, якою у задоволенні клопотання відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення одноособового арбітра Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії від 25 березня 2010 року у справі № SCH-5100, суд першої інстанції виходив з того, що боржник належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи арбітражним судом, рішення суду вступило в силу і заявником надані всі документи, передбачені процесуальним законом, для вирішення клопотання.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами процесуального права, які судом першої

інстанції застосовані правильно.

Визнання та примусове виконання рішення іноземного суду – це поширення законної сили такого рішення на територію України й застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до ч.1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з положеннями ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили, або якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Судами встановлено, що між компанією "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) до ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" укладені контракти №№ 349.294 та 349.249, за умовами яких сторони погодили, що усі спори, які виникають з контрактів або у зв’язку з їх порушенням, припиненням чи недійсністю, будуть остаточно вирішені відповідно до Правил з арбітражу і погоджування Міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії у м. Відні (Віденські правила) одним арбітром, призначеним відповідно до цих Правил (а.с.47-48, 51-52).

Відповідно до п.2 ст.13 Віденських правил "доставки считаются осуществленными надлежащим образом, если они направлены заказным письмом, курьерской службой, телефаксом или другими способами передачи сообщений, которые обеспечивают доказательство передачи, по тому адресу, который адресат документа в последний раз письменно указал арбитражному суду или арбитру (коллегии арбитров) в качестве адреса доставки, или если документ, который должен быть доставлен, был вручен адресату".

Відповідно до п. b ч. 1 ст. V Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (995_070) , яка ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року та вступила в силу для України 8 січня 1961 року, у визнанні та приведені до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено за проханням тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання, докази того, що сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла надати свої пояснення.

Презюмуючи обов’язковість арбітражного рішення, Нью-Йоркська конвенція передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Суд першої інстанції із листа-довідки Міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії та змісту арбітражного рішення встановив, що ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" неодноразово повідомлялося про рух справи кур’єрською службою доставки DHL та електронною поштою і такі повідомлення обгрунтовано вважав належним.

Відповідно до п.5 ст.27 Віденських правил "арбитражное решение доставляется сторонам Генеральным секретарем. Для сторон арбитражные решения вступают в силу в момент доставки экземпляров арбитражного решения. Один екземпляр арбитражного решения остается в Секретариате арбітражного суда, где также хранятся документы, свидетельствующие о доставке".

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" (v0012700-99) роз’яснено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з’ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших поданих сторонами доказів, а в необхідних випадках – запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.

Нотаріально завіреним листом-довідкою від 29 липня 2010 року Генеральний секретар Міжнародного арбітражного центру Федеральної палати економіки Австрії Др. Манфред Хайдер підтвердив направлення арбітражного рішення на останню відому адресу ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД": м.Хмельницький вулиця Пілотська, 20.

Ці дії арбітражу суд першої інстанції правильно вважав такими, що узгоджуються з приписами п.2 ст.13 Віденських правил, оскільки боржник не повідомив про зміну адреси ні арбітра, ні секретаріат Міжнародного арбітражного центру Федеральної Палати Економіки Австрії, ні заявника.

Відомості про те, що боржником оспорене арбітражне рішення одноособового арбітра Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії від 25 березня 2010 року відсутні.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що клопотання компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) розглянуто судом першої інстанції у порядку, визначеному ст. 395 ЦПК України, і порушень процесуального порядку при його розгляді допущено не було.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, апеляційний суд помилково виходив з того, що компанією "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія) не надано належних і достовірних доказів належного повідомлення ТОВ "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" про призначення арбітра та одержання арбітражного рішення.

Обов’язковість та виконуваність арбітражного рішення презюмується міжнародним та національним законодавством, тому тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. Покладення судом апеляційної інстанції такого обов’язку на заявника є порушенням норм процесуального права, що потягло помилкове скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу компанії "ВА Інтертрейдінг Акціенгезеллшафт" (Австрія), подану через її представника ОСОБА_8, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року скасувати, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 січня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.