Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Дьоміної О.О.

Суддів: Касьяна О.П., Дем?яносова М.В.,

Коротуна В.М., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Ірпіня в інтересах держави в особі Київської обласної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, Коцюбинської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 3 червня 2011 року, -

У вересні 2009 року прокурор м. Ірпіня звернувся в суд з позовами в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, та просив визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, виданих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що рішення про виділення ділянок та передачу їх у власність прийняті з порушенням вимог діючого законодавства і скасовані за протестом прокурора, тому є підстави для визнання недійсними державних актів на земельні ділянки, видані на їх підставі.

Справи за цими позовами об'єднані в одне провадження, а до участі у справі залучено Київську обласну раду, як позивача, та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, як третіх осіб.

Провадження у справі до Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області закрито у зв'язку з припиненням діяльності цього органу.

29 березня 2011 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 3 червня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, та залишаючи без змін судове рішення, суд апеляційної інстанції, виходили з того, що доводи прокурора не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, тому підстав для його задоволення немає.

З такими рішеннями погодитись не можна, оскільки вони ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме.

У відповідності з вимогами ст. 213, 214 ЦПК України судове рішення має бути законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог цивільного судочинства згідно з законом, на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, суд не виконав цих вимог, ухвалив передчасне рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки.

З матеріалів справи видно, що 31 жовтня 2008 року рішенням 23 сесії Коцюбинської селищної № 1069/23-5 ОСОБА_3, № 951/23-5 ОСОБА_5, № 933/23-5 ОСОБА_7, № 964/23-5 ОСОБА_6, № 1167/23-5 ОСОБА_4 і № 1029/23-5 ОСОБА_8 надано земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в смт. Коцюбинське Київської області.

14 листопада 2008 року рішенням ради № 1484/24-5 ОСОБА_5, № 1471/24-5 ОСОБА_7 і № 1497/24-5 ОСОБА_6, а 17 листопада 2008 року рішенням ради № 1602/24-5 ОСОБА_3, № 1600/24-5 ОСОБА_4 та № 1562/24-5 ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проектів відведення земельних ділянок.

25 грудня 2008 рішенням ради № 2197/25-5 ОСОБА_3, № 2005/25-5 ОСОБА_5, №1996/25-5 ОСОБА_7, № 2168/25-5 ОСОБА_6, 1945/25-5 ОСОБА_4, № 2192/25-5 ОСОБА_8 затверджено проект землеустрою щодо їх відведення і передачу у приватну власність.

29 січня 2009 року видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки ОСОБА_3 серії ЯЖ № 922154, ОСОБА_5 серії ЯЖ № 903257, ОСОБА_7 акт серії ЯЖ № 903385, серії ЯЖ № 903335 ОСОБА_4, акт серії ЯЖ № 922155 і ОСОБА_8 акт серії ЯЖ № 903334 на право власності на земельні ділянки кожному по 015 га.

19 травня 2009 року рішенням Коцюбинської селищної ради задоволено протест прокурора м. Ірпіня, а рішення про надання відповідачам земельних ділянок, надання дозволів на розроблення проектів відведення земельних ділянок та затвердження проекту землеустрою скасовано.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що земельні ділянки передані у власність відповідачів правомірно на підставі рішень селищної ради, які носять разовий характер та не можуть бути скасовані, а їх скасування за протестом прокурора не є підставою для визнання недійсним державних актів.

Згідно з вимогами ст. 1, п. б ст. 18 та ст. 118 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Право власності на землю набувається та реалізується у відповідності Конституції України (254к/96-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) , на підставі безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності за заявою громадян.

Однак, з пояснень наданих відповідачами в ході прокурорської перевірки видно, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не було відомо про виділення їм земельних ділянок.

Ухвалюючи рішення, суди належним чином не перевірили та не з'ясували обставин справи про те, за яких обставин земельні ділянки виділені і передані у приватну власність відповідачам.

З фотокопій нотаріально посвідчених заяв долучених до матеріалів справи видно, що відповідачі звертались до селищної ради із заявами про виділення їм земельних ділянок через свого представника не з метою використання за призначенням, а з метою перепродажу їх в майбутньому.

Суд на ці обставини уваги не звернув, і пославшись на ці заяви, не перевірив та не обгрунтував тих обставин, чи відповідає вимогам діючого законодавства зазначена відповідачами мета отримання земельних ділянок, не зробив з цього відповідний висновок, ухвалив передчасне рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не виконав вимог процесуального права та не усунув зазначені недоліки, ухвалив помилкове рішення про відхилення апеляційної скарги.

Такі порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

За таких обставин, касаційну скаргу заступника прокурора Київської області потрібно задовольнити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 3 червня 2011 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 3 червня 2011 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.