Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Хопти С.Ф.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року,

У березні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з зазначеним позовом. Посилалися на те, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. 16 серпня 2009 року з вини відповідачки їх квартиру було залито водою, чим завдано їм матеріальну шкоду у розмірі 16 384 грн. та моральну шкоду, яку вони оцінюють у розмірі 5 тис. грн. Просили стягнути з відповідачки на свою користь матеріальну та моральну шкоду, судові витрати.

Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 7 лютого 2011 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири у розмірі 16 384 грн., моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн., суму державного мита в розмірі 163 грн. 84 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120 грн., витрати на проведення судової експертизи у сумі 1 317 грн. 84 коп., у решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що позивачки не довели у судовому засіданні, що залиття квартири сталося з вини відповідачки. Апеляційний суд дійшов до висновку, що наданий позивачками акт про залиття не оформлений у встановленому порядку, в акті не зазначена й не встановлена причина залиття, квартира відповідачки не оглядалась у день складання акту 17 серпня 2009 року, на час огляду квартири відповідачки всі сантехнічні прибори у її квартирі були у нормальному стані.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності належить відповідачці, позивачки є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка розташована поверхом нижче у багатоквартирному будинку.

17 серпня 2009 року був складений акт про залиття квартири, з якого вбачається, що квартира позивачок була залита, акт складений за участю представника житлового органу, засвідчений житловим органом, який здійснює обслуговування багатоквартирного будинку. Факт залиття квартири позивачок випливає з акту та у судовому засіданні не оспорювався.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на підставі якої суд вирішив спір, підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає й за завдану моральну шкоду, крім випадків, установлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Опитані судом свідки підтвердили факт залиття квартири позивачок, течу води з поверху, з квартири, яка на праві власності належить відповідачці. Суд першої інстанції дав належну оцінку здобутим доказам у справі, дійшов до правильного висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачкою шкоди, яка заподіяна позивачкам.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив підстави для відшкодування шкоди, передбачені зазначеними нормами матеріального права, навів відповідні докази, дійшов до правильного висновку, що вина відповідачки презумується згідно зі ст. 1166 ЦК України, а тому висновок апеляційного суду про те, що позивачки не надала доказів на підтвердження вини відповідачки у залитті квартири є безпідставним.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, надана належна оцінка доказам у справі. За таких обставин колегія суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яким правильно задовольнив позовні вимоги позивачок.

Апеляційний суд, порушивши норми матеріального й процесуального права, поклав у основу нового рішення недоведеність вини відповідачки у заподіянні шкоди з огляду на неправильне складання акту про залиття та відсутність доказів про причину залиття, що не узгоджується з правилами ст. 1166 ЦК України, не відповідає фактичним обставинам справи, доказам у справі, тому безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2011 року скасувати.

Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 7 лютого 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.