Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", про визнання зобов`язання порушеним, стягнення страхової суми та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2011 року та на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2011 року,-

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", про визнання зобов`язання порушеним, стягнення суми страхового відшкодування та неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Вимоги за позовом обґрунтовував тим, що між ним та ЗАТ "Українська страхова група" 10 грудня 2009 року був укладений договір добровільного страхування "КАСКО" належного йому транспортного засобу автомобіля "Тойота Секвойя". Строк дії договору встановлений по 10 грудня 2010 року. 20 лютого 2010 року, керуючи належним йому транспортним засобом, він рухався по автодорозі Євпаторія-Сімферополь у бік міста Саки. Проїжджаючи 62-й км. дороги, на його дорожню смугу несподівано виїхав зустрічний автомобіль. Намагаючись уникнути зіткнення, він застосував гальмування та звернув праворуч, внаслідок чого заїхав до лиману, який знаходився поряд із дорогою. Виїхати самостійно йому не вдалося, оскільки при зіткненні з водою, задня передача автомобіля перестала працювати. Побоюючись подальших негативних наслідків, він заглушив двигун автомобіля та викликав технічну допомогу і працівників ДАІ. Про ДТП повідомив ЗАТ "СК "Українська страхова група", яка запропонувала протягом трьох днів приїхати до страхової компанії та написати заяву про страховий випадок. Позивач, виконавши свої зобов`язання за договором страхування, очікував, що відповідач виплатить страхове відшкодування згідно з договором, але страхова компанія відмовилась від виконання зобов`язання, не визнаючи страхового випадку. Саме тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати відповідача винним у порушенні зобов’язань, передбачених договором добровільного страхування та стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 536 000 грн., суму неустойки в розмірі 98 624 грн., збитки в сумі 139 966 грн. та моральну шкоду в розмірі 350 000 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано ЗАТ "СК "Українська страхова група" винною у порушенні зобов`язання, передбаченого договором добровільного страхування наземних транспортних засобів від 10 грудня 2009 року, укладеного між ЗАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_6 Стягнуто з ЗАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_6 суму страхового відшкодування у розмірі 536,00 грн., неустойку в сумі 98 624 грн., збитки в сумі 139 966 грн., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та змінити рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Проте, дане рішення не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання страхового відшкодування порушено внаслідок винної поведінки відповідача, оскільки він безпідставно відмовився визнати ДТП страховим випадком та виплатити ОСОБА_6 суму страхового відшкодування, у зв’язку з чим позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання ЗАТ "СК "Українська страхова група" винною у порушенні зобов`язання, передбаченого договором добровільного страхування від 10 грудня 2009 року та стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 536 000 грн. суд першої інстанції вважав обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Прийшовши до висновку, що страхова компанія порушила умови договору страхування, суд першої інстанції вирішив, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 неустойка в розмірі 98 524 грн. та моральна шкода в розмірі 50 000 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову позивачу в позові, апеляційний суд дійшов висновку, що відмова страхової компанії у виплаті ОСОБА_6 страхової суми є правомірною і обґрунтованою, зіславшись при цьому на висновок № 174-АТ від 21 квітня 2010 року експерта-автотехніка транспортно-трасологічного дослідження в якому значиться, що утворення комплексу пошкоджень частин деталей автомобіля "Тойота Секвоя", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (електроконтакти, металічні деталі салону та багажного відсіку) при з`їзді в озеро не могли контактувати із водою, також фактичні дані свідчать про контактування деталей та вузлів із сольоною водою (імовірно морською). Отже, з’їзд забезпеченого транспортного засобу у водоймище стався не в той час та не на тому місці на які вказує ОСОБА_6

Крім того, апеляційний суд послався на те, що позивачем в порушення п. 11.1 договору добровільного страхування від 10 грудня 2009 року, не вжито всіх можливих заходів для запобігання збільшенню збитків, в даному випадку це чистка та сушка салону автомобіля від вологи та бруду, що згідно висновку експерта призвело до пошкодження електропроводки та інших деталей автомобіля та позбавило суд можливості визначити розмір фактично понесених витрат на відновлювальний ремонт.

Однак, такий висновок зроблено судом без належного з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов’язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 грудня 2009 року між ЗАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_6 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1705-0072 (далі по тексту – Договір), предметом страхування якого є "Тойота Секвоя" державний реєстраційний номер № НОМЕР_1, 2008 року випуску на строк дії до 10 грудня 2010 року.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 Договору, визначена "страхова премія" у розмірі 31 624 грн. була сплачена позивачем 10 грудня 2009 року за квитанцією № 666693.

Одним із страхових ризиків зазначеного Договору, відповідно п.п. "б" п.п. 2.1.1 п. 2.1 є ДТП – пошкодження або знищення транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Відповідно до п. 5 Договору, за умов настання страхового ризику (страхового випадку), страховик ЗАТ "СК "Українська страхова група" повинен виплатити страхувальнику ОСОБА_6 суму страхового відшкодування у розмірі 536 000,00 грн.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Згідно ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

20 лютого 2010 року о 21-10 год. на 62-му км. автодороги Євпаторія-Сімферополь у напрямку м. Саки позивач, керуючи автомобілем "Тойота Секвоя" д.н.з. НОМЕР_1, 2008 року випуску, намагаючись уникнути лобового зіткнення, застосував гальмування та звернув праворуч, внаслідок чого заїхав до лиману, який знаходився поряд з дорогою з якого самостійно виїхати не зміг та викликав технічну допомогу та співробітників ДАІ.

Внаслідок зазначеного ДТП, автомобіль позивача був пошкоджений у зв’язку з потраплянням до автомобіля води, що підтверджується протоколом огляду місця ДТП від 20 лютого 2010 року із фото таблицею, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу та постановою Євпаторійського міського суду від 25 лютого 2010 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2010 року ОСОБА_6 зателефонував до ЗАТ "СК "Українська страхова група" та повідомив про ДТП, після чого 23 лютого 2010 року він звернувся до ЗАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що позивач має право на страхове відшкодування, у зв’язку з настанням страхового випадку, передбаченого п. "б" п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору є вірним, оскільки відповідач, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п.п. 9.4.2, 9.4.6 Договору добровільного страхування "КАСКО" від 10 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_6 та ЗАТ "СК "Українська страхова група" протягом двох днів з моменту отримання письмового повідомлення ОСОБА_6 про настання страхового випадку не прийняв ніяких мір по оформленню усіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування, а також протягом 5 днів не оглянув пошкоджений автомобіль та не провів експертне дослідження у встановлений Договором термін.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення неустойки, в зв’язку з порушенням відповідачем умов договору страхування та відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції в частині позовних вимог про визнання зобов`язання порушеним, стягнення суми страхового відшкодування та неустойки, відшкодування моральної шкоди, вірно встановив всі обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив в цій частині вірне рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд в порушення ст.ст. 213, 214 ЦПК України не встановив фактів, які підлягали встановленню, не навів обґрунтованих мотивів на спростування висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення та доказів, наданих позивачем, в зв’язку з чим дійшов невірних висновків та помилково скасував рішення суду першої інстанції в цій частині.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відшкодування збитків на підставі ст. 623 ЦК України в розмірі 139 966 грн., які визначені як різниця між вартістю запасних частин, пошкоджених при настанні страхового випадку і які підлягали заміні (675 966 грн.) та розміром страхового відшкодування (536 000 грн.), оскільки вказана норма не може бути застосована до даних правовідносин.

Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню в частині позовних вимог про визнання зобов`язання порушеним, стягнення суми страхового відшкодування та неустойки, відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст. 336, 339 ЦПК України, та залишенню без змін в частині позовних вимог про відшкодування збитків з підстав, передбачених ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про визнання зобов`язання порушеним, стягнення суми страхового відшкодування та неустойки, відшкодування моральної шкоди скасувати та в цій частині залишити в силі рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2011 року.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про відшкодування збитків залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.