Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Ситнік О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – Сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, про захист прав власності, не пов’язаних з позбавленням володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа – Служба у справах дітей Довтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2011 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником вказаної квартири.

У зв’язку з відсутністю у сина житла, який перебував у шлюбі з ОСОБА_5, вона дозволила синові з сім’єю проживати в її квартирі та зареєструватися за цією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народився син, який також зареєстрований в квартирі. Позивачка проживала за кордоном, періодично приїздила і виявляла борги за житлово-комунальні послуги, які погашала, а в 2010 році уклала договір про реструктуризацію заборгованості з теплопостачання.

ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув її син ОСОБА_7

У вересні 2010 року приїхала в Маріуполь, в квартирі ОСОБА_6 не проживала і не було її речей, повідомила, що проживає з чоловіком у фактичному шлюбі.

9 жовтня 2010 року ОСОБА_5 забрала свої речі та виїхала з квартири.

На її неодноразові прохання відповідачі знятися з реєстрації у добровільному порядку відмовилися.

7 грудня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 року звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та просили усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням та вселити їх в спірну квартиру.

Позовні вимоги мотивували тим, що в 2005 році вселилися в квартиру як члени сім’ї, з цього часу в ній зареєстровані. Малолітній ОСОБА_9 зареєстрований в квартирі з 1 грудня 2009 року.

Вони постійно проживали в квартирі, але після смерті ОСОБА_7 – чоловіка ОСОБА_5, позивачка почала створювати перешкоди для їх проживання, влаштовувати сварки, вимагала звільнення квартири, щоб надати їй можливість побути одною та відпочити, заявивши, що тимчасовий виїзд не вплине на їх право користуватися житлом, тому вони з малолітньою дитиною тимчасово залишили квартиру. Стверджують, що позивачка їх обманула, звернулась до суду з позовом і перешкоджає їх проживанню в квартирі, змінила замки, ключі не надала.

В спірній квартирі залишились їх особисті речі, меблі.

Оскільки вони вселилися в квартиру як члени сім’ї, то вважають, що мають право на користування спірним жилим приміщенням.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Знято ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1, належній на праві власності ОСОБА_4 У задоволенні зустрічного позову –відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов – задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні жилим приміщенням та вселено ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідачі вселились в спірну квартиру як члени сім’ї власника (колишнього) житла та набули право користування жилим приміщенням. Також послалися на норми ЖК України (5464-10) зазначивши, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, а тому підстав для зняття з реєстраційного обліку відповідачів у спірній квартирі не має, оскільки вони не втратили право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.