Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" на рішення апеляційного суду Донецької області від 19 серпня 2011 року,-

23 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду, яку оцінив у 20 000 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що працював у ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" з 14 серпня 1985 року на різних посадах, а з 11 червня 2008 року - заступником начальника монтажної дільниці. Свої професійні обов'язки виконував належним чином, порушень трудової дисципліни не допускав, будь-яких стягнень не мав.

02 вересня 2010 року звільнений з роботи по п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків. За що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності йому не відомо, наказ про звільнення вручений не був. Звільнення вважає незаконним, а тому просив задовольнити його позов у повному обсязі.

Заочним рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 15 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 19 серпня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника монтажної дільниці ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" з 2 вересня 2010 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу 31 069,28 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 2548,16 грн. допущено до негайного виконання.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_4, ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення місцевого суду від 15 червня 2011 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судом установлено і це вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працював у відповідача заступником начальника монтажної дільниці з 11 червня 2006 року.

Наказом №616к від 2 вересня 2010 року його було звільнено з роботи з підстав, визначених п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин службових обов’язків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача з роботи було проведено підприємством з дотриманням вимог трудового законодавства.

Ухвалюючи своє рішення, спростовуючи висновки місцевого суду та зробивши висновок про неправомірність притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, апеляційний суд виходив із недоведеності відповідачем обставин щодо систематичного невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків, при цьому, послався на докази, які відсутні в матеріалах справи.

Разом з тим, до касаційної скарги ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод" приєднані докази, які взагалі не були предметом дослідження і яким суд касаційної інстанції не може давати оцінку в силу повноважень, передбачених ст. 335 ЦПК України.

Крім того, колегія не може погодитися і з висновком апеляційного суду про поновлення строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України, за наявності в матеріалах справи запису і підпису ОСОБА_3 про ознайомлення з наказом про звільнення 03.09.2010 року (а.с.8).

З матеріалів справи також вбачається, що розгляд справи в апеляційному суді проведено в порушення вимог ст. 305 ЦПК України, без участі відповідача, за відсутності відомостей про вручення йому судових повісток, оскільки зворотні повідомлення, що були надіслані на адресу ПрАТ "Зуївський енергомеханічний завод", повернулися до суду без вручення адресату. Про розгляд справи, призначеної на 19.07.2011 року, товариству стало відомо 09.08.2011 року.

Між тим, відповідно до вимог ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов’язків, визначених законом, у зв’язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 19 серпня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.