Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" про витребування земельної ділянки з незаконного чужого володіння та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 червня 2011 року,

У січні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля", що в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (далі – ПАТ "ПК "Поділля"), з позовом про визнання, укладеного між ними договору оренди земельної ділянки недійсним.

Зазначала, що 5 грудня 2004 року уклала з ПАТ "ПК "Поділля" договір оренди земельної ділянки.

Оскільки у порушення вимог законодавчих актів України ПАТ "ПК "Поділля" при укладенні цього договору не було дотримано форми правочину, а також не внесено змін до договору оренди земельної ділянки, пов'язаних із прийняттям Указу Президента України "Про невідкладні заходи захисту власників земельних часток/паїв", яким встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3% від вартості земельної ділянки, ОСОБА_6 просила суд визнати цей договір недійсним та зобов'язати Вінницьку регіональну філію ДП "Центр ДЗК" і відділ Держкомзему у Крижопільському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 28 січня 2005 року за № 150.

Під час розгляду справи, ОСОБА_6 змінила позов та зазначала, що при укладенні спірного договору сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а саме щодо ідентифікації об'єкта оренди, а тому цей договір є неукладеним. В зв'язку з цим відповідач користується вищезгаданою земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Посилаючись на зазначене, позивачка просила суд витребувати у ПАТ "ПК "Поділля" з незаконного володіння належну їй земельну ділянку площею 2,35 га, зобов'язати Вінницьку регіональну філію ДП "Центр ДЗК" і відділ Держкомзему у Крижопільському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 28 січня 2005 року за № 150.

рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 10 червня 2011 року, позов задоволено частково: витребувано у ПАТ "ПК "Поділля" з незаконного володіння земельну ділянку площею 2,35 га (державний акт ВН № 184 від 12 травня 2001 року), що належить ОСОБА_6; зобов'язано Вінницьку регіональну філію ДП "Центр ДЗК" та відділ Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 28 січня 2005 року за № 150, а врешті вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги представник ПАТ "ПК "Поділля" посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права та порушення норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірний договір оренди землі не містить необхідної інформації про об’єкт оренди, отже він є неукладеним, тому відповідач користується земельною ділянкою без достатніх правових підстав.

Проте погодитись з таким висновком судів не можна.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При вирішенні справи судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 2,35 га ріллі, яка знаходиться в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області і належить ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 12 травня 2001 року.

5 грудня 2004 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ПАТ "ПК "Поділля" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області.

Додатком до цього договору оренди землі додано державного акта на право приватної власності на землю від 12 травня 2001 року.

28 січня 2005 року цей договір зареєстрований Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК".

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Невід’ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом (161-14) .

Згідно зі ст. 18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (2073-98-п) , державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Проте, суди, у порушення вимог ст.ст. 213 і 214 ЦПК України, при вирішенні справи, зазначених вимог закону не врахували та встановивши, що спірний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, дійшли помилкових висновків про те, що цей договір є неукладеним, а відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави й відповідно про наявність правових підстав, передбачених ст. 387 ЦК України, для її витребування у ПАТ "ПК "Поділля".

Оскільки фактичні обставини справи встановлені судами вірно але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України ухвалені судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" задовольнити.

рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 червня 2011 року скасувати.

У позові ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" про витребування земельної ділянки з незаконного чужого володіння та скасування державної реєстрації відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.