Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Хопти С.Ф.

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "ЛугЦентроКуз", відкритого акціонерного товариства холдингова компанія "Луганськтепловоз" про зобов’язання видати довідку за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 5 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 червня 2011 року,

У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 18 березня 1988 року по 31 березня 1992 року він працював у ковальсько-пресовому цеху ВО "Ворошиловський тепловозбудівельний завод" термістом на печах. Для призначення пенсії на пільгових умовах необхідна відповідна довідка про час роботи з 18 березня 1988 року по 30 серпня 2001 року. Оскільки відповідачі відмовилися надати йому довідку з вказівкою періоду роботи, який зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи з вказівкою розділу, підрозділу, пункту, найменування списку або їх номера, куди зараховується цей період роботи, з вказівкою первісних документів за час виконання роботи, на підставі яких, видана довідка: особової картки, розрахунково-платіжної відомості, табеля обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів, про заробітну плату для призначення пенсії на пільгових умовах для Пенсійного фонду за період з 18 березня 1988 року по 30 серпня 2001 року, позивач просив про задоволення його вимог.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 5 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 2 червня 2011 року, зобов’язано ВАТ ХК "Луганськтепловоз" надати ОСОБА_3 довідку, уточнюючу особливий характер роботи та умов праці, підтверджуючу його роботу на посаді терміста на гарячій дільниці робіт ковальсько-пресового виробництва на виробничому об’єднанні "Ворошиловградський тепловозобудівельний завод" за період з 18 березня 1988 року по 31 березня 1992 року з вказівкою періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконаної роботи, з вказівкою розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номерів, до якого включається цей період роботи, з вказівкою первинних документів за час виконуваної роботи, на підставі яких видана довідка: особистої картки розрахунково-платіжної відомості, табелю обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів.

Зобов’язано ВАТ ХК "Луганськтепловоз" надати ОСОБА_3 для призначення пенсії на пільгових умовах в Пенсійний фонд довідку про заробітну плату за період з 18 березня 1988 року по 31 березня 1992 року.

Стягнуто з ВАТ ХК "Луганськтепловоз" на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 45 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі ПАТ "Луганськтепловоз" просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким обов’язок по наданню довідок про працю в особливих умовах праці у період з18 березня 1988 року по 31 березня 1992 року покласти на ПАТ "ЛугЦентроКуз".

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року ЗАТ "ЛугЦентроКуз" (перейменоване в ПАТ "ЛугЦентроКуз" на підставі рішення зборів акціонерів від 10 червня 2010 року) є правонаступником орендного підприємства "ЛугЦентроКуз" (далі – ОП "ЛугЦентроКуз"), а те в свою чергу, було правонаступником прав та обов’язків ОП "Луганськтепловоз" лише на час дії договору оренди, тобто на час, коли тривали правовідносини, пов’язані з орендою цілісного майнового комплексу, тому обов’язок видати уточнюючу довідку за період роботи на ВО "Ворошиловоградтепловоз" лежить на ПАТ "Луганськтепловоз".

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли цих висновків із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним положенням закону вказані судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що ОСОБА_3 з 18 березня 1988 року по 31 серпня 1992 року працював в ковальсько-пресовому цеху ВО "Ворошиловоградський тепловозобудівельний завод" термістом на печах. 01 квітня 1992 року був переведений на роботу до ПрАТ "ЛугЦентроКуз", де працював на тій же посаді до 30 серпня 2001 року. З цього ж часу позивач працював у ковальсько-пресовому цеху за професією терміста на гарячих ділянках робіт.

Згідно з наказом виробничого об’єднання "Луганськтепловоз" від 20 березня 1992 року № 159 ковальсько-пресовий цех було виключено з структури заводу і на його базі було створено ОП "ЛугЦентроКуз". Відповідно до п. 1.3 протоколу урегулювання відносин між виробничим об’єднанням "Луганськтепловоз" та ОП "ЛугЦентроКуз" від 5 липня 1993 року створене орендарем підприємство за договором оренди Д-1672 від 9 грудня 1992 року, укладеним між ОП "ЛугЦентроКуз" та Фондом державного майна України, є правонаступником прав і обов’язків Луганського тепловозобудівного заводу, пов’язаних з діяльністю ковальсько-пресового цеху зазначеного підприємства.

Згідно зі ст. 49 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) власник або уповноважений ним орган зобов’язані видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) затверджено Порядок підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, п. 20 якого щодо особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув і дійшов передчасного висновку, що видати уточнюючу довідку за період роботи позивача на ВО "Ворошиловоградтепловоз" повинно ПАТ "Луганськтепловоз".

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України таких доводів апеляційної скарги ПАТ "Луганськтепловоз" не перевірив та безпідставно залишив без змін рішення суду першої інстанції.

За таких обставин відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 червня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.