Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки при звільненні та відшкодування моральної шкоди, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,

за касаційною скаргою директора відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" - Сегеди О.Г. на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2011 року,

В серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" (далі - ВАТ"Вінницьке управління механізації і автотранспорту") про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки за період 2001-2008 роки.

Посилався на те, що з 01 квітня 1997 року працював у відповідача на посаді акумуляторника. Наказом від 07 липня 2008 року звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. При звільненні відповідачем не були виплачені належні йому платежі.

В ході розгляду справи, позивач ОСОБА_4 уточнив вимоги та просив стягнути з відповідача ВАТ"Вінницьке управління механізації і автотранспорту" грошову компенсацію за невикористані відпустки за період 2001-2005 роки в сумі 3131,52 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 21626 грн. та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Замостянського райсуду м. Вінниці від 15 грудня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 березня 2010 року, позов ОСОБА_4 було задоволено частково, стягнуто на його користь з відповідача 3131,52 грн. компенсації за невикористані відпустки за період 2001-2005 роки, а в решті вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 листопада 2010 року вказані судові рішення в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в задоволенні яких було відмовлено, були скасовані і справу в цій частині вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після цього, позивач ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, яка станом на 25 березня 2011 року становить 41838,30 грн..

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2011 року позов ОСОБА_4 до ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - задоволено. Стягнуто з ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 07 липня 2008 року по 25 березня 2011 року в сумі 41 838,30 грн. та стягнуто судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2011 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі директор ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" просить скасувати ухвалені в справі рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_4, посилаючись на порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу директора відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" - Сегеди О.Г. - відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки при звільненні та відшкодування моральної шкоди, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.