Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_12, третя особа Чернівецька міська рада про визнання недійсним свідоцтва про право власності за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на рішення Першотравневого районного суд м. Чернівці від 24 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 18 лютого 2011 року,

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_12 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на кімнати готельного типу – з 28-1 по 28-11 загальною площею 242, 5 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, видане ОСОБА_12 на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14 грудня 2004 року № 1047/23.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 18 лютого 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставлять питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд, розглядаючи справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

За ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, що означає, що справа має бути вирішена згідно із законом, рішення має бути ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, встановлено, що позивачі звернулись до суду з позовом у травні 2008 року та просили визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_12 на кімнати готельного типу з № 28-1 по № 28-11 площею 242, 6 кв.м у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, тобто за змістом позову він стосувався захисту їх прав як мешканців спірних кімнат гуртожитку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції у рішенні від 24 грудня 2010 року виходив з того, що позивачі не надали суду доказів щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, оскільки само по собі свідоцтво про право власності не може бути визнано недійсним без визнання недійсним відповідного акту органу державної влади.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Проте колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не погоджується з висновками судів, оскільки вони зроблені без урахування фактичних обставин справи та на підставі неправильно застосованих норм матеріального права.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (z0157-02) (далі - Положення) встановлено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1 та відповідні правовстановлюючи документи.

Судами встановлено, що 24 травня 2002 року укладено договір купівлі-продажу між ТОВ "Будіндустрія" та ОСОБА_12, предметом якого є приміщення гуртожитку у АДРЕСА_1, загальною площею 2121, 8 кв.м (а.с.13).

Рішенням Чернівецької міської ради від 14 грудня 2004 року № 1072/23 прийнято в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок з офісними приміщеннями та кімнатами готельного типу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2085, 90 кв.м, з яких житлова площа кімнат готельного типу 132, 90 кв.м, житлова площа квартир 660, 10 кв.м, офісні приміщення 331, 20 кв.м (а.с.6).

20 грудня 2004 року на підставі рішення Чернівецької міської ради від 14 грудня 2004 року № 1047/23 ОСОБА_12 видано свідоцтво про право власності на кімнати готельного типу з №28-1 по № 28-11 площею 242, 6 кв. м у будинку АДРЕСА_1 (а.с.12).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди не звернули уваги на те, що свідоцтво про право власності на кімнати готельного типу з №28-1 по № 28-11 площею 242, 6 кв. м у будинку АДРЕСА_1 видано на підставі рішення міської ради

№ 1047/ 23 від 14 грудня 2004 року, якого в матеріалах справи немає, та яке предметом дослідження у суді першої інстанції не було, в той час як матеріали справи містять інше рішення міської ради № 1072/23 "Про затвердження актів державних технічних комісій та державних приймальних комісій про прийняття об’єктів в експлуатацію..." (а.с. 6).

Але будь-яких відомостей щодо передачі ОСОБА_12 у власність саме кімнат готельного типу з № 28-1 по № 28-11 площею 242, 6 кв. м у будинку АДРЕСА_1 рішення Чернівецької міської ради від 14 грудня 2004 року № 1072/23 не містить.

Суди також не звернули уваги на те, що рішенням Чернівецької міської ради від 14 грудня 2004 року № 1072/23 прийнято в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок з офісними приміщеннями та кімнатами готельного типу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2085, 90 кв.м, в складі якого значаться кімнати готельного типу 132, 90 кв.м, житлова площа квартир 660, 10 кв.м, офісні приміщення 331, 20 кв.м.

Але, з цього рішення не вбачається, що в експлуатацію прийнято також жила площа квартир, а тому судам слід було встановити який об’єкт або яка частина об’єкту була прийнята в експлуатацію та знаходиться у власності відповідача, з огляду на те, що предметом договору купівлі - продажу було приміщення гуртожитку.

Судам слід враховувати, що свідоцтво про право власності на частину будинку може бути видано лише після виділу цієї частині в натурі в якості окремого об’єкту нерухомості, а тому слід встановити чи було виділено кімнати готельного типу, на які було видано свідоцтво про право власності, в окремий об’єкт власності.

З огляду на наведене, висновки судів щодо недоведеності позивачами позовних вимог щодо незаконності свідоцтва про право власності на кімнати готельного типу з №28-1 по № 28-11 площею 242, 6 кв. м у будинку АДРЕСА_1 є передчасними.

Оскільки судами в порушення норм ст. 214 ЦПК України не встановлено усі фактичні обставини справи та правовідносини, які виникли між сторонами спору, рішення судів підлягають скасування та відповідно до ч.1 ст. 338 ЦПК України справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на наведене, керуючись ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суд м. Чернівці від 24 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 18 лютого 2011 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_12, третя особа Чернівецька міська рада про визнання недійсним свідоцтва про право власності направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.